Сьогодні світ відзначає Міжнародний день ромів – дату, що вшановує історію, культуру та ідентичність ромського народу й привертає увагу до проблем дискримінації та соціальної нерівності.
Цей день встановлено на згадку про Перший Всесвітній конгрес ромів 1971 року в Лондоні, де затвердили ромські символи – прапор і гімн – та сформували спільну політичну й культурну платформу.
Водночас поява цієї дати є не лише символом єдності, а й свідченням тривалого процесу міжнародного визнання ромів як народу, що зазнав системного переслідування і знищення під час Другої світової війни. На відміну від інших трагедій ХХ століття, зокрема визнаних у межах Нюрнберзького процесу, усвідомлення та належна оцінка геноциду ромів формувалися поступово і здобули ширше міжнародне визнання лише у 1970 – 1980-х роках, значною мірою завдяки зусиллям дослідників, журналістів і громадських діячів.
Передумови цього процесу формувалися ще до війни. У медійному просторі часів Веймарської республіки формувався викривлений образ ромів, який згодом перетворився на нацистську пропаганду. Тривале поширення стереотипів зробило дискримінацію «нормою» та підготувало ґрунт для геноциду. Як зазначають дослідники, геноцид став можливим через поєднання стигматизації та її інституціоналізації.
Але, водночас медіа відіграли ключову роль і у визнанні геноциду ромів. Із 1970-х років завдяки журналістам, дослідникам і правозахисникам ця тема увійшла до публічного дискурсу. Це доводить, що медіа не лише відображають реальність, а й формують її – вони можуть як поширювати упередження, так і сприяти утвердженню прав людини.
Починаючи з другої половини ХХ століття, саме завдяки активній позиції журналістської спільноти тема геноциду ромів поступово набула належного висвітлення у публічному дискурсі, що стало важливим кроком до історичної справедливості.
Сьогодні, коли Україна разом із демократичним світом протистоїть російській агресії, роль медіа як інституту суспільної відповідальності набуває особливого значення. Дотримання стандартів достовірності, неупередженості та недискримінації є основою інклюзивного суспільства.
Після ухвалення Закону України «Про медіа» роль Національної ради як регулятора у цій сфері суттєво посилилася. Вона здійснює системний моніторинг медіапростору щодо дотримання законодавства у сфері захисту прав національних меншин і протидії мові ворожнечі, водночас ініціює фахові обговорення з медіа та громадськістю в межах проєкту «Компетентні медіа – демократичне і толерантне суспільство». Регулярно відбуваються тематичні консультації, зокрема щодо протидії ромофобії. Регулятор розробляє рекомендації для медіа щодо недискримінаційного висвітлення чутливих тем і впроваджує їх у практику моніторингів. Такий підхід допомагає медіа працювати відповідально, уважно ставитися до різноманіття та формувати толерантний інформаційний простір.
