Перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль 6–8 липня відвідав Ригу та Вільнюс із робочим візитом, присвяченим питанням регулювання медіасфери. Під час зустрічей із колегами з Національної ради з електронних засобів масової інформації Латвії і Комісії з радіо та телебачення Литви обговорювали найактуальніші виклики галузі й нове європейське медіазаконодавство.
Медійне законодавство в Європі відрізняється досить великим різноманіттям навіть не дивлячись на те, що існують декілька європейських актів, які створювались заради уніфікації підходів у регулюванні медіа. Найбільш строкато виглядають набори медіа, які підпадають під контроль медійних регуляторів. Ще більше відрізняються підходи до формування самих регуляторів.
Регулятори Литви і Латвії не розповсюджують свою активність на друковані медіа, а також на онлайн-медіа, які є або електронною версією друкованих, або не мають друкованої версії, але виглядаються саме як онлайн-преса. Спільним між ними і Україною є те, що під регуляцією перебувають платформи – як ті, що належать до юрисдикції країн, так і ті, що діють з-поза меж Європи. При цьому наявність і дія в Латвії та Литві Акта про цифрові послуги (DSA) надає реальні інструменти для взаємодії і забезпечує потрібний результат. В Україні, на жаль, поки немає інструментарію для втілення положень DSA.
Для реалізації своїх повноважень регулятори розробляють відповідні інструменти контролю, які вже сьогодні можуть бути корисними в роботі Національної ради або регуляторів електронних послуг. Можливість придбання та адаптації цих інструментів також обговорювалась в рамах візиту Валентина Коваля до країн Балтії.
Ще одна тема, яка глибоко вивчалась під час візиту, – підходи до організації роботи регуляторів і їх офісів, формування бюджетів.
Крім того, йшлося про моніторинг онлайн-контенту, виклики, пов’язані як з безпековою ситуацією в медіапросторі, так і розвитком технологій. Зокрема, говорили про нормативно-правову базу щодо штучного інтелекту та оновлення щодо впровадження закону про мову ворожнечі.
Балтійських колег дуже зацікавили напрацювання Національної ради із захисту дітей від шкідливого впливу сучасних медіа, а також досвід протидії дезінформації, що реалізується у спільному з ЦПД проєкті Hate Speech.
