Медіапростір в окупації: як повернути українську мову до Криму

16.01.2025

У Києві відбувся круглий стіл на тему «Порушення права на освіту державною мовою в контексті окупованого Криму». Учасники – представники державних органів, громадських організацій та журналісти – обговорювали злочинні дії росії проти української мови та освіти на тимчасово окупованому півострові. Участь у дискусії взяв представник Національної ради в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимир Ляшенко.

Під час заходу говорили про обмеження права на навчання українською та про труднощі, з якими зіштовхуються кримські діти й батьки, що хочуть зберегти свою національну ідентичність. Спікери наголошували, що росія методично нищить усе українське та робить все можливе, щоби витіснити українське з публічного простору в Криму.

На зустрічі презентували нову книгу «Формування модерної національної свідомості українців Криму: тенденції, перспективи та асиміляційні загрози (кінець ХІХ – початок ХХІ ст.)», яка просто та зрозуміло пояснює, як українці на півострові формували свою ідентичність. Також говорили про кримінальні розслідування проти тих, хто в окупованому Криму порушує міжнародне право та права людини.

Антон Божук, Андрій Іванець, Ірина Краснодемська та Володимир Ляшенко

Лише три україномовних медіа на майже 7000 зареєстрованих

Представник Національної ради Володимир Ляшенко особливу увагу зосередив на ситуації з українськими друкованими й онлайн-медіа, котрі лишаються практично «вимкненими» в окупованому Криму.

«Загалом у Криму, за даними Мінюсту, було зареєстровано 6974 друковані видання, з них у Севастополі – 440. Ми перевірили частину реєстру й з’ясували, що серед них немає й одного відсотка тих, які б видавалися українською мовою. Або хоча б заявляли про це», – зазначив Володимир Ляшенко.

Представник медіарегулятора звернув увагу, що сьогодні на весь тимчасово окупований Крим офіційно перереєструвалися за Законом України «Про медіа» фактично лише три україномовні друковані медіа: газета «Кримська світлиця», журнал «Чорноморська безпека» та спеціалізоване видання «Вчені записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського». Представник акцентував, що саме друковані медіа стануть критично важливими під час деокупації Криму, бо вони можуть функціонувати без Інтернету чи в складних умовах зруйнованої інфраструктури.

Українське слово як фундамент відновлення

Володимир Ляшенко наголосив, що освіта та медіа є взаємопов’язаними: освіта формує україномовне середовище, а медіа його підживлюють та зміцнюють. Після деокупації, за словами представника Національної ради, кримським українцям потрібно буде надати цілеспрямовану підтримку та розвиток україномовних друкованих видань, радіо і телеканалів, бо цього не було до тимчасової окупації і тим більше після  2014 року. Цьому сприятиме адаптоване законодавство, що захищатиме права всіх громадян на території українського Криму.

Володимир Ляшенко із книгою «Формування модерної національної свідомості українців Криму: тенденції, перспективи та асиміляційні загрози (кінець ХІХ – початок ХХІ ст.)»

«Наша мета – створити в Криму природне україномовне середовище. Йдеться не про  один урок мови на тиждень, а повноцінне українське культурне, освітнє і суспільне життя», – резюмував Володимир Ляшенко.

Учасники круглого столу наголошували, що порушення права на освіту українською мовою – лише частина масштабної політики утисків, які окупаційна адміністрація здійснює проти українців в Криму. Але завдяки спільним зусиллям державних органів, громадськості та міжнародних партнерів зараз тривають розслідування та формується стратегія для відновлення повноцінного життя в Криму після його повернення під контроль України.

Організатором заходу стала громадська організація «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Крайової Ради Українців Криму.


Перейти до вмісту