
Сьогодні наша розповідь про видання, які звикли тримати в руках і бачити у себе вдома не одне покоління жителів Дніпропетровщини. Під час війни довіра й любов прифронтової громади до друкованих медіа зросла в тисячі разів, адже вони повертають ізольованим від зовнішнього світу людям український інформаційний простір. Про реалії прифронтових дніпропетровських редакцій і відданість справі медійниць «Чорноморки» та Луганської ОВА, яких Національна рада до Дня журналіста відзначила своїми нагородами, – далі.
Творчий шлях тривалістю майже століття
Чотири видання з Дніпропетровщини стали свідками доленосних історичних подій і багатьох зворушливих історій. Змінювався світ, часи й колективи, але незмінними залишалися їхні принципи – писати для людей і про людей. Про читацьку популярність і затребуваність цих медіа говорить їхній поважний вік – діяльність понад 90 років!
Попри те, що Межова розташована поблизу лінії фронту, газета «Межівський меридіан» продовжує безперервно виходити й оперативно інформувати прифронтову громаду. Її матеріали актуальні й життєво необхідні місцевим: про останні події на фронті та отримання продуктів і ліків, інструкція евакуації тощо.

Головний редактор газети Євген Хрипун переконаний, що медіа, які попри усі виклики й воєнні небезпеки продовжують свою роботу, – це патріоти своєї справи і своїх видань. Він самотужки розвозить газету за 3 км від фронту, а зробити це вибоїстими сільськими дорогами під постійними обстрілами дуже непросто. І навіть якщо один читач у знелюднілій прифронтовій громаді очікує примірник газети – він її обов’язково отримає. Про досвід редакції, яка в умовах війни активно опановує й розвиває нові медіаплатформи, розповідають іноземні медіа.

Ще одна газета у цей складний час на постійному зв’язку з усіма громадами Нікопольського району – «Південна зоря». Зруйноване приміщення, фінансові та кадрові проблеми не завадили маленькому «бойовому» колективу бути з тими, для кого він працює.

Читачі змалечку знають цю газету, бо навряд чи знайдеться в громаді родина, яка не передплачувала би її. За словами головної редакторки газети Інни Швидкої, громада має відчувати, що у нас тут українське інформаційне поле. Вона впевнена, що цікавим для читача є матеріал, відчутий і побачений на власні очі. Кожна така «жива» інформація є збиранням доказів воєнних злочинів росії.

Чимало непростих ситуацій довелося пережити за свій творчий вік і районній газеті «Степова зоря». У важких воєнних умовах, під постійними «прильотами», розповідає її головна редакторка Ірина Ситнік, доводиться в одній особі працювати і редактором, і листоношею. І це значна проблема, адже треба долати велику територію розбитими дорогами. Та коли газета буквально розлітається між читачами – це великий заряд для роботи.

На шпальтах – історії про життя краю, героїзм воїнів-земляків, волонтерську відвагу. Також медіа стало ефективним майданчиком для обговорення актуальних соціальних і комунальних питань, які хвилюють жителів краю. А ще воно організовує події й залучає громаду до збору коштів для ТРО і ЗСУ.

На велику повагу заслуговує робота колективу газети «Вісник», який не припиняв своєї роботи ні під час Covid-19, ні під час повномасштабного вторгнення. Над випуском газети працюють троє людей. Щотижня на чотирьох шпальтах вони намагаються розповісти людям про важливі події в районі та територіальних громадах. Історіями про героїзм земляків і волонтерів часопис намагається згуртувати громаду і переселенців, підтримати, надихнути.

Віддані професії
Як досвідчену фахівчиню з управлінськими й комунікаційними навичками знають в телеіндустрії Тамару Карпенко, директорку програм ТОВ «ТРК-Чорноморська». Кар’єру медійниці вона почала з кінця 1990-х років. Брала безпосередню участь у розробці різноформатної телевізійної продукції та керуванні багатьма проєктами, реалізації концепції розвитку державного телеканалу іномовлення (UA|TV).
Завдяки її організаторським здібностям були проведені численні національні й міжнародні мистецькі заходи. Як членкиня журі брала участь у всеукраїнських і міжнародних творчих конкурсах і фестивалях серед учнівської та студентської молоді України. Відзначена Всеукраїнською премією «Жінка третього тисячоліття».
Альбіна Кушелева понад 30 років очолює Департамент масових комунікацій Луганської обласної державної адміністрації. З 1994 року вона керує інформаційною політикою регіону, забезпечуючи підтримку місцевих медіа навіть в умовах війни.
За її участі реалізовано три регіональні програми розвитку інформаційної сфери, що гарантували сталу фінансову підтримку друкованих і електронних медіа Луганщини. У межах міжнародної технічної допомоги під її керівництвом створено дві радіотелевізійні передавальні станції – «Бахмутівка» (2017) і «Комишуваха» (2021), які забезпечили ефірне покриття підконтрольних Україні територій.
У 2022 році Кушелева координувала отримання обладнання Starlink для стабільного зв’язку військових адміністрацій та медичних закладів. У 2024-му сприяла запуску проєкту мобільних передавальних станцій з функцією глушіння ворожого сигналу. Також під її керівництвом розроблено дорожню карту відновлення ефірного мовлення Луганщини після деокупації.