Матеріали моніторингів Національної ради були використані у монографії «Українська інформаційна безпека: філологічний складник»

28.08.2024

Як на Сумщині вдалося сформувати соціальну стійкість громадян до ворожих наративів? Це питання досліджувалося авторами наукової монографії «Українська інформаційна безпека: філологічний складник». Її підготували науковці кафедри журналістики та філології факультету іноземної філології та соціальних комунікацій Сумського державного університету. Представниця Національної ради у Сумській області Лариса Якубенко взяла участь у презентації.

У розділі монографії «Філологічний складник інформаційної безпеки. Медіамислення» розкривається проблема дезінформування як компонента російсько-української війни. Зокрема, висвітлюється питання, яким чинником вдалося сформувати соціальну стійкість населення Сумщини до ворожих наративів і власний воєнний наратив. Також проаналізовано, який вплив на формування такої стійкості мали зміни в українському законодавстві щодо обмеження інформації в умовах війни.

Одна з авторів монографії, кандидатка філологічних наук Алла Ярова описує стан маскомунікаційного простору Сумщини після анексії Криму й часткової окупації Донецької та Луганської областей і напередодні повномасштабного вторгнення.

Для аналізу вона використала дані результатів моніторингів і перевірок телерадіокомпаній і провайдерів аудіовізуальних сервісів області із 2015 по 2021 роки, надані представницею Національної ради у Сумській області Ларисою Якубенко.

Науковиця розглянула такі заходи із захисту українських державних інтересів на прикордонній Сумщині:

  • дотримання мовних квот, збільшення частки вітчизняного інформаційного продукту мовниками області;
  • виконання провайдерами аудіовізуальних сервісів рішень Національної ради щодо обмеження ретрансляції на території України іноземних програм, контент яких не відповідав Європейській конвенції про транскордонне телебачення та законодавству України;
  • контроль медіарегулятора за поширенням відеопродукції, що порушувала законодавство про декомунізацію, та фільмів і відеопродукції із зображенням осіб, які становили загрозу національній безпеці України.

За рік до повномасштабного вторгнення провайдери аудіовізуальних сервісів, які надають послуги кабельного телебачення на території Сумщини, на виконання рішення РНБО щодо персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) припинили ретрансляцію каналів, які вели мовлення під логотипами «112 Україна», «NewsOne», «ZIK» і розповсюджували проросійські наративи й неодноразово у своїх програмах поширювали мову ворожнечі.

На думку науковиці, ухвалені законодавчі норми щодо захисту інтересів держави та національного теле- і радіовиробництва, контроль за їх дотриманням Національною радою є одним із чинників стійкості українців до ворожих наративів.

Завдяки державній стратегії інформаційної безпеки після російської агресії у 2014 році вдалося зміцнити українські настрої, зокрема в прикордонних із росією громадах. Це вплинуло на високу мобілізацію громадян для захисту державного суверенітету під час повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року і сприяло формуванню інформаційної стійкості Сумщини.

Алла Ярова зазначила, що після впровадження мовних квот місцеві радіостанції Сумщини постійно входять до п’ятірки лідерів за показником частки україномовних пісень.

Також у монографії йдеться про спільні зусилля представниці медіарегулятора у Сумській області, Служби безпеки України, Головного управління Національної поліції в Сумській області, кіберполіції з виявлення протиправної (безліцензійної) діяльності та її припинення.


Перейти до вмісту