20 вересня на Українському форумі програми «Креативна Європа» відбулася демонстрація можливостей, які відкриває ця програма для українського медіасектора, а також культурного напряму. У заході взяли участь перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк і заступник голови Уляна Фещук.
Попри те, що Україна залучена до Креативної Європи лише два роки, нашу країну вже почали помічати як цікаву і перспективну, наголосила директор KYIV MEDIA WEEK Вікторія Ярмощук. А Україна прагне повноцінного вступу до програми.
Форум програми мав на меті надихнути медіагалузь до активнішого використання потенціалу, який пропонує Креативна Європа. Адже і виробництво, і розповсюдження аудіовізуальної продукції потребує значних людських і фінансових ресурсів, які можуть частково бути акумульовані в рамках цієї програми ЄС. Крім того, Креативна Європа спонукає до кооперації з іншими європейськими країнами, до обміну знаннями, досвідом та розширенню ринків.
Керівник Національного бюро «Креативна Європа» Юлія Федів розповіла, що нині Креативна Європа доступна для України частково – у двох підпрограмах – «Культура» (4 напрями) і «Медіа» (4 напрями). До ще 10 напрямів підпрограми «Медіа» можна буде долучитися після наближення вітчизняного законодавства про телебачення і радіомовлення до європейського.
Про підтримку, яку отримали країни від Креативної Європи розповіли представники бюро цієї програми Дельфін Дюмо із Бельгії та Сабіна Брішкі зі Словенії. Йшлося про завдання, які ставлять перед собою представництва, проекти, що стали переможцями пітчингів у різних напрямах, і вигоди, які вони отримали. Для прикладу, Бельгія після Франції, Німеччини, Італії та Великої Британії посідає п’яте місце в Європі за сумою отриманих від Креативної Європи коштів. У 2016 році 27 програм із цієї країни отримали гранти, із них 19 фільмів – підтримку на стадії дистрибуції. За словами Дельфін Дюмо, в Бельгії також активно росте ринок документального кіно для дітей. Ці проекти теж здобувають підтримку Креативної Європи.
Цікавим і надихаючим є досвід Словенії, адже це мала країна з невеликими потужностями аудіовізульного ринку, яка у 2007 – 2016 роках залучила 4,4 млн євро для різних проектів. За словами Сабіни Брішкі, підтримка Креативної Європи є також ознакою і визнанням якості продукту. На її переконання, для Креативної Європи цікавими є проекти та ініціативи, які здатні перетнути корони, підвищити свою конкурентоспроможність, налагодити ко-продукцію, розвинути навички і мережі так само, як і маркетингові позиції.
Продюсер Крістін Кнюдсен, що працює в Норвегії і Німеччині, скайпом розказала про свій реалізований проект – створення мультфільму про маленького горобця, який думає, що є великим птахом, – «Річард лелека». В український прокат фільм вийшов весною із назвою «Пташиний ульот». До його виробництва були залучені фахівці і студії із 5-ти країн. Значну підтримку Креативної Європи мульфільм здобував на етапі дистрибуції. Як наслідок, нині його вдалося продати до 155 країн світу.
Уляна Кім із Литви презентувала кілька проектів художніх фільмів, які отримали кошти в рамках програми «Креативна Європа». Це – «Ти – це я», «Гравець», «Повернення в твої обійми», «Ніжне створіння». Кошти тут здобувалися ще на стадії виробництва, що дало змогу провести кастинги в Німеччині, відібрати німецьких акторів, ретельно попрацювати з матеріалами архівів, консультантами для реалістичного відображення подій в НДР в останній день перед початком будівництва Берлінського муру в 1961 році.
Ольга Герасим’юк, перший заступник голови Національної ради, вважає, що програма пропонує найважливіше – інтеграцію цінностей. Важливо – не лише гроші, а ціннісний прорив із звичного кола російського виробництва й духу до іншого й вільного середовища, можливість кіноосвіти й навчання сценарному мистецтву, технологічному, акторському й режисерському збагаченню. Про це говорили під час попередньої зустрічі в Національній раді з представниками національного бюро Креативна Європа та пані Коломб де Мерсей, керівником сектору громадянського суспільства та ЗМІ Представництва Європейського Союзу в Україні. Національна рада акцентує на важливості програми для розвитку національного кіно й телевиробництва. «Це важливо, – каже Ольга Герасим’юк, – і з погляду на необхідність заміщення в інформаційному просторі України російського продукту й пострадянського мислення на більш ширший контекст – бо реальний відрив від російського ринку можливий при інтеграції в інші ціннісні категорії». На її думку, Україна потребує глибшого ознайомлення з можливостями Креативної Європи та допомоги в успішній подачі заявок на участь у її напрямах. Але головне – треба пришвидшувати адаптацію законодавства для повноцінного членства держави в проекті.
Законопроект про аудіовізуальні послуги має не лише відповідати європейським вимогам, а й задовольняти інтереси, що є всередині країни, переконана заступник голови Національної ради Уляна Фещук. Національна рада надала свої пропозиції до законодавчого акта ще рік тому, і очікує його внесення до Парламенту.
Пилип Іллєнко, голова Державного агентства України з питань кіно, переконаний, що Україна і інституційно, і креативно готова брати участь у подібних проектах. Єдине, чого нині бракує – політичного рішення щодо ухвалення цього закону.
Анна Камуз, помічник народного депутата, голови комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторії Сюмар, поінформувала, що зараз робоча група із напрацювання законопроекту, що створена при комітеті, чекає на фінальні правки від індустрії.
Усі учасники круглого столу, який відбувався у рамках форуму, прийшли до єдиної думки, що далі не можна зволікати із ухваленням медійного закону, бо це гальмує розвиток галузі в усіх напрямах.
Довідково: Програма «Креативна Європа» – це рамкова програма Європейської комісії, спрямована на підтримку культурного та креативного секторів Європи. Загальні цілі програми полягають у захисті, розвитку та популяризації культурного та лінгвістичного різноманіття і зміцненні конкурентної здатності культурного та креативного секторів Європи.
Орієнтовний обсяг фінансування програми з бюджету ЄС (2014-2020 рр.) – 1,46 млрд. євро. Програма складається з двох підпрограм: «Культура» (31% бюджету програми) і «Медіа» (56% бюджету). Також окремою статтею бюджетних витрат в рамках програми є міжсекторальний напрям (13% бюджету).
Підпрограма «Медіа» в рамках «Креативної Європи» розроблена для підтримки європейських аудіовізуальних галузей та надає фінансування на всіх рівнях розвитку, просування та дистрибуції творів європейського виробництва як в Європі, так і за її межами. Підпрограма «Медіа» надає фінансову підтримку проектам з виробництва, поширення та популяризації кіно- та аудіовізуальної продукції; забезпечує вихід повнометражних художніх, анімаційних фільмів, телесеріалів, документальних фільмів та нових медіа, які мають наднаціональний потенціал, на нові ринки поза межами національних і європейських кордонів.
Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа Україна» http://creativeeurope.in.ua/
