ерший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк виступила на 8-му засіданні Форуму регуляторних органів з питань телерадіомовлення країн Чорноморського регіону (BRAF), що триває в Белграді (Сербія), з доповіддю про діяльність українського регуляторного органу, спрямовану на захист інформаційного простору країни.
Вона розповіла про виклики гібридної війни, з якими Україна змушена боротися щодня. «Ми маємо особливу ситуацію – захищаємо інформаційний простір, відстоюючи при цьому принципи свободи слова. Вчора в Україні відбувся черговий терористичний акт – вбивство Аміни Окуєвої – учасниці подій Революції гідності та війни на Сході України. Це лише один приклад із низки недавніх атак», – сказала Ольга Герасим’юк.
На цьому етапі розвитку для українського регуляторного органу у сфері ЗМІ пріоритетом діяльності є забезпечення доступу громадян до українських мовників, у томі числі і на окупованих Росією територіях – Криму, частині Донецької і Луганської областей. На жаль, констатувала вона, інформаційні впливи посилюються, а методи поширення дезінформації, пропагандистської й терористичної ідеології удосконалюються.
На разі в Україні 12% захопленої території, а це – насамперед люди: в Криму 100% українського населення втратило доступ до українського телерадіомовлення, в Донецькій області – приблизно 60%, в Луганській – 75%.
Національна рада готує ґрунтовний звіт про ресурсні й матеріальні втрати, яких зазнала національна телерадіоінформаційна галузь як на державному рівні, так і на рівні індустрії. Однак ключова втрата України на окупованих територіях – це українські громадяни, які позбавлені права доступу до інформації, там утвердилася практика переслідування журналістів, люди не можуть скористатися правом на вільне висловлювання, повністю знехтувані принципи свободи слова.
Зважаючи на необхідність захисту інформаційного середовища, упродовж останніх років до чинних законів були внесені зміни та впровадженні окремі норми. Також розроблені Стратегія національної безпеки і Доктрина інформаційної безпеки. На вищому рівні ухвалені рішення про обмежувальні заходи у сфері медіа та соціальних мереж.
Ольга Герасим’юк повідомила, що медіарегулятор проводить постійний моніторинг мовлення. З 2014 року за порушення національного законодавства та Європейської конвенції про транскордонне телебачення з переліку дозволених для мовлення в кабельних мережах іноземних програм були вилучені 80 російських телеканалів. Однак ці обмеження, зауважила вона, не розповсюджуються на мережу Інтернет і супутникове мовлення.
Національна рада разом з іншими державними структурами вживає заходів для відновлення мовлення вітчизняних компаній в зоні АТО і на окупованих територіях – це встановлення передавального обладнання, побудова веж та розширення мереж мовлення. Для того, щоб ці завдання виконувати оперативно, було запроваджено процедуру видачі тимчасових дозволів на мовлення в зоні військового конфлікту та ініційовано проект із розвитку мовлення громад.
Перший заступник голови українського регуляторного органу наголосила, що в умовах гібридної війни органи влади повинні мати належні повноваження та інструментарій. Будь-яке втручання в інформаційний простір має бути законодавчо обґрунтованим та виправданим. На міжнародному рівні Національна рада зацікавлена у врегулюванні питання застосування Європейської конвенції про транскордонне телебачення з країнами, які не є її підписантами.
Також вона відзначила, що, зважаючи на зменшення трансляції іноземних програм, пріоритетним в Україні стало національне виробництво контенту.
Інші учасники засідання Форуму регуляторних органів з питань телерадіомовлення країн Чорноморського регіону говорили про те, як мають ЗМІ висвітлювати тероризм, пропонували визначення та правила.
Нагадаємо, що у засіданні BRAF беруть участь представники регуляторних органів Албанії, Азербайджану, Болгарії, Вірменії, Греції, Грузії, Молдови, Росії, Румунії, Сербії, Туреччини й України. Наступне засідання має відбутися в Бухаресті (Румунія).
