Керівний комітет Ради Європи визначив пріоритетні напрями роботи на найближче майбутнє

08.11.2012

З 27 по 30 листопада 2012 року у Страсбурзі (Франція) тривало друге засідання Керівного комітету Ради Європи з питань засобів масової інформації і нових комунікаційних послуг (CDMSI).

Як відомо, Керівний комітет безпосередньо підпорядковується Комітету міністрів Ради Європи та визначає напрями її роботи в галузі засобів масової інформації, інформаційного суспільства та захисту персональних даних.

Перша конференція Ради Європи на рівні Міністрів з питань медіа та комунікаційних послуг відбулася в Рейк’явіку 2009 року. Вона виявила низку проблем у сфері нових медіа, які потребують розуміння та вирішення з метою належного дотримання демократичних цінностей.

Тоді увага приділялася таким питанням:
– поширення медіа, медіа-послуг і платформ, а також необхідність визнання медіа як основного чинника імплементації прав людини та базису для нового демократичного устрою;
– розвиток інтернет-врядування та створення регуляторної інфраструктури на засадах універсалізму, відкритості, прозорості та дієвості;
– негативний досвід застосування антитерористичного законодавства у державах-членах Ради Європи і його вплив на свободу висловлювань та на право на інформацію.

Від України в другому засіданні Керівного комітету брала участь заступник голови Національної ради Лариса Мудрак.

Головними завданнями Керівного комітету на період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2013-го визначено:
– перегляд та імплементація стратегії Ради Європи щодо управління мережею інтернет з погляду забезпечення права на свободу висловлення думок у мережі інтернет, а також права доступу на отримання інформації незалежно від кордонів;
– розвиток співпраці на загальноєвропейському рівні з метою впровадження механізмів захисту прав людини, верховенства права та плюралізму в інформаційному суспільстві;
– розробка нових, більш сучасних засад і стандартів журналістської діяльності та громадських медіа;
– впровадження Декларації Комітету міністрів від 13 січня 2010 року щодо забезпечення дотримання статті 10 Європейської Конвенції з прав людини;
– вироблення у співпраці з іншими комітетами Ради Європи (T-PD, CDCJ) загальних стандартів щодо захисту персональних даних і права на приватне життя;
– підготовка до першої конференції Комітету міністрів Ради Європи з питань медіа та інформаційного суспільства (Сербія, 2013) та розробка проектів рішень Комітету міністрів.

Робота засідання Керівного комітету велася за такими напрямами:

– пріоритетність свободи медіа в діяльності Ради Європи;
– вдосконалення взаємодії та збільшення ефекту заходів з огляду на розмаїття мандатів та сфер впливу;
– вжиття заходів для долучення країн-членів до проблематики означеного кола питань з урахуванням дотримання принципів свободи висловлювань та свободи медіа;
– окреслення шляхів впровадження погоджених удосконалених стандартів Ради Європи в галузі медіа, таких як: різноманітність, плюралізм, діяльність регуляторів, громадські медіа тощо;
– визначення ризиків щодо плюралізму та демократії в таких нових формах операторів, як Google, FaceBook, Apple, що стають потужними чинниками впливу на контент;
– обговорення питання свободи мережі інтернет як засобу гарантування медіа-свободи, різноманітності та плюралізму;
– шляхи запобігання кризи у сфері медіа-менеджменту.

Зазначені напрями роботи було сформовано з огляду на Декларацію Ради Міністрів від 13 січня 2010 року, яка закликала до створення оперативної групи щодо свободи медіа з метою координації в рамках Секретаріату та системи попереднього реагування Генерального секретаріату.

На сьогодні Рада Європи має значний досвід зі створення стандартів медіа-свободи та медіа-плюралізму, які використовуються Європейським Союзом у власній політиці, а також як певні критерії для кандидатів на членство в ЄС. Діяльність Ради Європи в сфері медіа здебільшого фінансується Європейським Союзом (спільні програми), але є обмеженою щодо інших 10 країн.

Досі не існує домовленостей для розширення такої співпраці у сфері медіа на інші країни-члени Ради Європи, окрім тих, що входять до Європейського Союзу.

З огляду на це постійна рада з питань угорського медіа-права (підтримана Радою Європи) висвітлила потребу більш ґрунтовного аналізу, попереднього реагування та покращення діалогу зі свободи висловлювань та діяльності медіа в Європі.

Нещодавно проведений Форум з інтернет-врядування (IGF) є прикладом плідної співпраці Ради Європи, Європейського Союзу та інших організацій. Упродовж останнього часу процес стандартизації щодо мережі інтернет значно удосконалився, тому Рада Європи прийняла Стратегію інтернет-врядування на 2012–2015 роки, яка містить понад 40 напрямів діяльності.

Що стосується нормативно-правового аспекту, то Рада Міністрів, враховуючи рекомендації ПАРЕ (CM/AS/(2012)Rec1981final), запропонувала провести порівняльний аналіз дії законів у сфері медіа та діяльності регуляторів щодо аналізу форм порушень та випадків відкритої порнографії.

Оскільки подібним питанням у Раді Європи приділяється значна увага, такий порівняльний аналіз вимагатиме більш жорсткого дисциплінарного підходу, який стосуватиметься не лише Керівного комітету Ради Європи з питань ЗМІ і нових комунікаційних послуг, а й інших відповідних комітетів.

Навіть більше, поточна робота програми Комітету CDMSI та обмеженість ресурсної бази унеможливлює виконання ним такого завдання без додаткової підтримки.

Якщо в цьому контексті розглядати України, то варто зазначити, що в нашій країні ефективно діє законодавство, спрямоване на обмеження порнографії, яке дозволяє нині забезпечувати фундаментальні підходи в напрямку захисту дітей від негативного контенту.

Проблематика питань, з яких велися дебати, охоплює такі важливі сфери діяльності медіа:
– інформаційне суспільство та інтернет-врядування, включаючи контроль за впровадженням стратегії інтернет-врядування, ухваленої Радою Міністрів 14-го березня 2012 року;
– свобода висловлювань та право на надання й отримання інформації незалежно від кордонів;
– встановлення стандартів у галузі медіа, а також захист журналістів;
– міжурядовий експертний внесок в удосконалення механізму накопичення та розподілу інформації і розширена співпраця в рамках Секретаріату свободи висловлювань та свободи медіа в країнах-учасницях;
– захист особистих даних та право на приватне життя в інформаційному суспільстві;
– підготовка до чергової Конференції міністрів Ради Європи з питань медіа та інформаційного суспільства.


За результатами засідання Керівного комітету вирішено:

• Розпочати роботу із захисту та безпеки журналістів і журналістської професії, як пріоритетного напряму, та створити робочу групу з розробки та експертизи згідно зі статтею 14 Резолюції Комітету міністрів (2011) 24.

• Розробити проект рекомендацій щодо гендерної рівності й медіа та обговорити його на наступному засіданні.

• Сформувати перелік прав інтернет-користувачів.

Також учасники засідання заслухали звіт проекту «Інтернет і юрисдикція».

Цей проект забезпечує багатосторонній діалог щодо вивчення питань впливу мережі інтернет на доступ до інформації незалежно від кордонів, зокрема, на взаємодію між мережею інтернет, яка технічно не має кордонів, та різноманітними національними законодавствами.

Динамічний розвиток такої взаємодії є дотичним до питань юрисдикції та юридичної невизначеності. Потенційні конфлікти збільшуються в таких сферах як приватне життя, дифамація, свобода висловлювання, захист споживачів та захист авторського права.

Крім цього, Рада Європи запланувала обговорення принципів регулювання інтернету і відповідних рекомендацій Комітету міністрів щодо захисту й заохочення універсальності, цілісності та відкритості інтернету восени 2013 року.

Мета такої роботи полягає в тому, щоб визначити 10 принципів регулювання інтернету, які не зашкодять розвитку мережі, з одного боку, а з другого – нададуть можливість співпрацювати у вирішенні будь-яких проблем, що можуть виникати в процесі використання всесвітньої мережі.


Рада Європи вважає, що необхідно нарощувати потенціал і об’єднувати зусилля у сфері боротьби з кіберзлочинністю та у сфері захисту персональних даних, відповідно до Будапештської конвенції про кіберзлочинність і Конвенції «108».

Питання майбутнього регулювання буде винесено на порядок денний Конференції міністрів Ради Європи з питань медіа та інформаційного суспільства, яку заплановано провести у жовтні 2013 року в Сербії.