10 жовтня під егідою Ради Європи у Києві відбулася Міжнародна конференція «Незалежний та фінансово-стабільний суспільний мовник – невід’ємна частина демократичного суспільства», у якій взяли участь уповноважені представники та експерти РЄ, дипломати, керівники суспільних мовників європейських країн, вітчизняні медіа-фахівці, народні депутати, представники Національної суспільної телерадіокомпанії України, Наглядової ради суспільного мовника та громадських організацій, які діють у сфері ЗМІ.
Учасники конференції обговорили глобальні питання розвитку суспільних мовників Європи, наголосивши, що кожна країна має свої особливості створення й діяльності суспільного мовлення, але основні принципи залишаються сталими – якість програм, незалежність від політичних впливів, стабільність фінансування.
Присутні наголошували, що Україна пройшла складний і довгий шлях у понад 17 років від першого законопроекту до реформування державних компаній, тому нині держава мусить зробити все належне, аби ця реформа стала успішною. Спікери висловили спільну позицію щодо моделі фінансування – воно не повинно залежати від уряду, так як це є нині в Україні. Саме ця умова насправді робить суспільного мовника незалежним. Кожна країна обирає ту моделей фінансування суспільного мовлення, яка найбільш ефективна саме в цій країні. Здебільшого, як це стало зрозуміло із доповідей учасників конференції, – це податок, який платять домогосподарства в бюджет країни, але який акумулюється в окремому фонді й використовується саме на цілі для суспільного мовника. Йшлося і про необхідність довгострокового планування та належну підзвітність.
Голова правління ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанії України» Зураб Аласанія коротко презентував досягнення українського суспільного мовника та розповів про виклики, які постали через недофінансування. Серед позитивів – адміністративні реформи, зміна структури, розмежування творчої та адміністративної функцій, нова штатна структура та підвищення окладів працівникам, оптимізація приміщень та ін. Далі він перерахував зміни щодо регіональних філій та інновації. Також акцентував на чіткому дотриманні стандартів журналістики, на відмові від «токсичних програм» і замовних матеріалів тощо. Нині на НСТУ 45 нових і оновлених проектів, більше 25 спецпроектів. Відзначив Зураб Аласанія і прорив на Українському радіо, адже його аудиторія за рік зросла на 64 відсотки. Це успіхи лише за рік. Однак виклики, які постали перед компанією, можуть перекреслити усю складну реорганізаційну роботу і перші позитивні результати щодо контенту, адже дефіцит виживання НСТУ – 215,5 млн грн, і утричі більший дефіцит розвитку – 759,4 млн грн.
Нова модель фінансування українського суспільного мовника, яка була розроблена за підтримки проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні», могла би забезпечити фінансову стабільність та незалежність НСТУ від урядових і політичних сил, однак наразі не спостерігається зацікавлення держави у її підтримці.
Друга сесія конференції була присвячена питанню, як забезпечити редакційну незалежність суспільного мовника перед виборами. Розглядалися українські реалії та європейські практики.
Як сказав у вітальному слові Хюг Мінгареллі, Посол, Голова представництва Європейського Союзу в Україні: «У будь-якому суспільстві має бути незалежний суспільний мовник, особливо важлива його роль під час виборчих кампаній».
Український суспільний мовник уже визначив свої завдання, щоб донести інформацію про виборчі процеси до максимальної аудиторії, аби вона могла зробити виважений і обґрунтований вибір. Як справиться із цим завданням Національна суспільна телерадіокомпанія України, яка передбачила і політичне ток-шоу, і звіти наживо, і аналітичні інтерв’ю з виборчих округів, і регіональні дебати, глядачі й слухачі оцінять пізніше. Учасники конференції – вітчизняні й міжнародні експерти – представили різні погляди й розуміння цієї проблематики та наголошували на необхідності дотримання журналістських стандартів.
У конференції взяли участь представники апарату Національної ради, яка послідовно підтримує та сприяє розвитку українського суспільного мовника.
