Інформаційний простір на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) перебуває під жорстким контролем окупаційної влади, проросійська пропаганда домінує у більшості повідомлень. Український контент стикається з обмеженнями доступу, безпековими ризиками та браком локалізації. Про це свідчить дослідження «Стан суспільства на тимчасово окупованих територіях: безпека, взаємодопомога, громадянська активність». Його презентація відбулася 2 квітня за участі представника Національної ради в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимира Ляшенка і представника у Луганській області Володимира Горобця.
Як зазначається у дослідженні, інформаційне середовище на тимчасово окупованих територіях суттєво різниться між регіонами. Вплив українських і проросійських джерел, активність аудиторії та характер реакцій змінюються залежно від специфіки окупації, медіаактивності та рівня довіри до наративів. Наприклад, у Запорізькій та Херсонській областях проросійські канали малопомітні та слабо активні. Натомість українські джерела мають більше підписників і активніші. Проте їм бракує локального контенту, що знижує рівень залучення. У Донецькій області проросійська пропаганда активна, але не сприймається однозначно — в аудиторії помітні іронія та критика. На Луганщині проросійські канали зосереджені на висвітленні «життя під росією». Частина аудиторії реагує критично, але українське інфополе тут ще слабше, ніж у Донецькій області. Натомість проросійський контент у Криму системніший, масовий і здебільшого спрямований на героїзацію агресії проти України. Українські публікації, на жаль, нерегулярні і носять безсистемний характер, хоча фіксується присутність символічного спротиву окупації.
Представник Національної ради у Луганській області Володимир Горобець нагадав, що медіарегулятор зареєстрував цілу низку медіа, які перемістилися з Луганської та Донецької областей і вже успішно працюють на контрольованій Україною території.
«Це здебільшого онлайн-медіа, сайти, активісти. Зараз Національна рада їх підтримує. Звичайно, бажано, щоб було більше контенту, який стосується подій на окупованих територіях. Бо людям там важливо розуміти, що про них не забули, важливо отримувати інформацію про Україну», — наголосив Горобець.
Як зазначив представник Національної ради у Криму Володимир Ляшенко, треба враховувати, що проросійське інфополе Криму росія почала активно формувати задовго до тимчасової окупації.
«Це було з початку 2000-х рр., і вона його сформувала. І вже на це інфополе поклала ось ці наративи російські про, начебто, «безкровне захоплення Криму». Хоча, за Крим билися і були жертви серед військових, щонайменше двоє військових загинули — це Сергій Кокурін і Станіслав Карачевський. Щонайменше з десяток військових були травмовані… Тобто окупація Криму не була безкровною. Це такий момент, про який росіяни не казали та не будуть казати», — зазначив він.
Також Володимир Ляшенко порушив питання і про технічні обмеження доступу українського контенту на півострів і високі ризики у Криму, пов’язані із споживанням українського контенту. Перегляд новин про Україну або будь-яка поширена інформація, пов’язана з Україною, може спричинити переслідування, обшуки або насильство.
«Щодо безпеки або небезпеки отримання українського контенту — це дійсно велика проблема, яку, на жаль, не зовсім розуміють на контрольованій території. В 2017 році в тимчасового окупованому Криму намагалися видавати україномовне культурне видання, яке називалось «Кримський терен». Це була газета десь приблизно на 500 примірників. Чому 500? Тому що за російським законодавством, якщо друковане медіа до 1000 примірників, його можна не реєструвати в роскомнадзорі. Загалом десь 12 випусків газети вийшло. І от видання було заборонено росіянами після того, як в ньому з’явилася інформація про те, як студентам з Криму вступати в українські виші», – розповів В. Ляшенко.
Загалом, як свідчать результати дослідження, інформаційна ситуація на окупованих територіях досить непроста:
- 69,8% опитаних вважають, що російські медіа серйозно впливають на свідомість людей;
- 62,5% вірять, що росії вдається змінювати погляди мешканців і перетворювати їх на прихильників окупаційної влади.
Люди, які залишаються на тимчасово окупованих територіях, постійно живуть у тривозі через присутність окупантів. У різних регіонах ситуація дещо відмінна: у Запорізькій та Херсонській областях панує страх через бойові дії та непередбачуваність щодо дій окупантів. Натомість в ОРДЛО та Криму, які знаходяться під окупацією вже майже 11 років, частина населення, на превеликий жаль, уже адаптувалася до умов окупації.
Довідково. Опитування проходило з листопада по грудень 2024 року, у якому взяли участь 100 респондентів, які проживають безпосередньо на окупованих територіях України, та 2025 опитаних на підконтрольній території.
Також представник Національної ради в АРК та м. Севастополі Володимир Ляшенко в ефірі телеканалу «Суспільне» прокоментував деякі результати дослідження «Стан суспільства на тимчасово окупованих територіях: безпека, взаємодопомога, громадянська активність»:
