Хто такі онлайн-медіа в законопроєкті про медіа

09.07.2020

Які онлайн-ресурси будуть визначені як медіа, яке регулювання для них передбачено, яких вимог вони повинні дотримуватися – про усі ці аспекти нового законопроєкту «Про медіа» розповіла під час відкритої дискусії «Проєкт закону «Про медіа» 2693-д: обговорення регулювання онлайн-медіа та платформ спільного доступу до інформації та відео» юристка, експертка Лабораторії цифрової безпеки Віта Володовська. Вона також входить до робочої групи, що працювала над цим законопроєктом.

Відповідно до розробленого законопроєкту певний ресурс  може бути віднесений до онлайн-медіа, якщо є три ключові ознаки: поширення масової інформації, тобто такої, яка орієнтується на необмежене або невизначене коло осіб; наявність редакційного контролю для поширення такої інформації; індивідуалізуюча ознака каналу поширення такої інформації. Визначення онлайн-медіа було напрацьоване на основі практики країн Європейського Союзу і є досить широким, зауважила Віта Володовська. «Насправді такі підходи є певною мірою зрозумілими, оскільки визначення має охопити і врахувати сучасний стан розвитку інформаційних технологій і те, що у нас канали поширення масової інформації справді тепер не обмежуються лише традиційними веб-сайтами», – сказала вона.

До онлайн-медіа не належать онлайн-кінотеатри, платформи спільного доступу до відео або платформи спільного доступу до інформації, фізичні особи, які поширюють масову інформацію для задоволення власних потреб, а не для здійснення медійної функції, сайти, які стосуються господарської діяльності.

Водночас законопроєкт про медіа передбачає механізм для того, щоб уникнути зловживань чи можливого занадто широкого тлумачення цього терміну. Детальніші, чіткіші і більш гнучкі критерії для визначення того, чи є певний ресурс онлайн-медіа, будуть встановлені органом співрегулювання. Такий підхід, на переконання Віти Володовської, дасть змогу імплементувати принципи і критерії, визначені в рекомендаціях Ради Європи 2011 року щодо розуміння медіа.

Реєстрація для онлайн-медіа є добровільною. «При цьому реєстрація не є умовою для початку діяльності… Національна рада розглядає таку заяву, однак навіть відмова в реєстрації, якщо вона стосується якихось формальних підстав, не зупиняє діяльності онлайн-медіа», – пояснила юристка. Невисоким є і реєстраційний збір, на кінець грудня цього року він буде становити 2270 грн.

Реєстрація онлайн-медіа дає їм низку переваг. Такі медіа матимуть право отримувати державну підтримку, укладати договори про висвітлення діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування. Робота в зареєстрованому онлайн-медіа може полегшити процес підтвердження статусу журналіста. Значною перевагою стане можливість залучитися до нового механізму спільного регулювання. Це означає брати участь у розробленні правил і кодексів для медіа і певні додаткові гарантії захисту при розгляді справ стосовно можливих порушень медійного законодавства. Окрім того, законопроєкт забороняє державним органам відмовляти в акредитації журналіста саме зареєстрованого суб’єкта у сфері медіа.

Законопроєкт висуває до онлайн-медіа основну вимогу – дотримуватися правил поширення контенту. «Усі пункти, які на сьогодні внесені до доопрацьованого законопроєкту «Про медіа» уже тією чи іншою мірою є в чинному законодавстві, і ці обмеження уже сьогодні діють», – наголосила Віта Володовська. Вона навела приклад, що заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу, ведення агресивної війни – це формулювання, які дослівно повторюються у Кримінальному кодексі України, і поширення такої інформації уже заборонене. Те саме стосується висловлювань, які розпалюють ворожнечу, закликів до тероризму і терористичних актів, розповсюдження порнографічних матеріалів, пропаганди жорсткого поводження з тваринами, матеріалів, які принижують або зневажають державну мову, – вони вже містяться в різних законодавчих актах.

Новели, які існують в контексті регулюванням онлайн-медіа, – це обмеження, пов’язані з агресією, розповіла експертка. «Усі ці обмеження мають тимчасовий строк дії – тобто тільки до того моменту, коли фактично статус держави-агресора не буде знятий. Ці обмеження містять вимоги стосовно заборони, популяризації або пропаганди органів держави-агресора», – сказала вона.

Важливим для онлайн-медіа є обов’язок дбати про захист неповнолітніх. Тут від них вимагається забезпечувати належне попереднє інформування, у разі якщо публікується контент, який потенційно може бути шкідливий для дитячої аудиторії. Знову ж таки критерії для забезпечення виконання цієї вимоги буде напрацьовувати орган спільного регулювання.

Онлайн-медіа не звітують про свою структуру власності. Лише в окремих випадках, коли виявлені ознаки порушення чи з’являється інформація про те, що структура власності онлайн-медіа є непрозорою, Національна рада має право звертатися за отриманням такої інформації.

Загалом вимоги для онлайн-медіа є достатньо ліберальними, підсумувала Віта Володовська.

Докладніше ознайомитися із принципами регулювання онлайн-медіа можна у презентації експертки.