27 серпня коаліція громадських організацій «Комісія журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа та комунікацій» і «StopFake» за підтримки проєктів Ради Європи провела підсумкову пресконференцію і круглий стіл про результати моніторингу висвітлення в медіа президентських і парламентських виборів. Від Національної ради в заході брали участь перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк, член Національної ради Юрій Зіневич, працівники апарату регулятора.
Коаліція репрезентувала підсумковий звіт моніторингу виборів, а також аналітику «Законодавство, що регулює діяльність ЗМІ під час виборів і практики його застосування. Ключові проблеми та можливі шляхи їх розв’язання», підготовлену виконавчим директором ГО «Платформа прав людини», експертом Ради Європи Олександром Бурмагіним.
Зокрема, експерт констатував, що виборче законодавство залишилося старим, із великими прогалинами і вадами, чим і скористалися медіа. Найбільш небезпечними порушеннями телеканалів, про які свідчать дані моніторингу громадської коаліції, можна назвати недотримання вимог виборчого законодавства в частині збалансованого і неупередженого висвітлення, забезпечення рівних умов кандидатам. Він відзначив, що дані моніторингу Національної ради і коаліції громадських організацій за цими і за іншими показниками фактично збігаються. Однак, на його думку, регулятор хоч і не міг застосовувати санкцію «стягнення штрафу», але все ж таки міг скористатися правом складання адміністративних протоколів і виносити мовникам попередження, натомість під час обох виборчих кампаній обрав функцію спостереження.
Під час панельної дискусії «Що необхідно для ефективної роботи регулятора і забезпечення дотримання ЗМІ виборчого законодавства – баланс, конвергентність чи спеціалізація» міжнародна консультантка Ради Європи із Сербії Єлена Сурчулія розповіла про практики регулювання в Німеччині й Великій Британії. Законодавчі норми і способи впливу на медіа під час виборчих перегонів у цих двох країнах кардинально різняться, але обидві системи є ефективними. Україна може і повинна обрати свої методи регулювання, але це необхідно зробити якомога швидше. І ухвалення нового медійного закону, де будуть врегульовані й виборчі вимоги до ЗМІ, – це не тільки зобов’язання перед Європейським Союзом, а й перед Радою Європи, до якої входить Україна. Термін виконання цього зобов’язання вже спливає, нагадала вона.
Олександр Бурмагін у цьому контексті висловив переконання, що національний регулятор має бути посиленим як на рівні законодавства, так і на рівні практик його застосування. Важливою, за його словами, також має стати роль омбудсмена – уповноваженого з питань інформаційної сфери – запровадження такої інституції нині жваво обговорюється.
Учасники круглого столу погодилися із цією тезою і висловилися за розумне і якісне реформування регуляторного органу, який, на їхню думку, має стати конвергентним, у сферу його повноважень мають увійти також і онлайн-ресурси. Усі наголошували на важливості ухвалення як нового виборчого законодавства, виборчого кодексу України, так і нового закону про аудіовізуальні медіасервіси, які мають відповідати європейським стандартам.
Один із розробників нового профільного закону, медіаюрист ГО «Центр демократії та верховенства права» Ігор Розкладай зауважив на тому, що треба брати до уваги, що деякі положення проєкту закону, над яким почали працювати із 2012 року, певним чином уже застаріли, оскільки з’явилися нові форми передвиборної агітації та способи її поширення. Як засвідчують нинішні виборчі процеси, варто, наприклад, передбачити фінансову складову поширення політичної реклами в соціальних мережах.
На початку свого виступу Ольга Герасим’юк повідомила, що обговорювана тема є дуже актуальною для Національної ради, про це свідчить, зокрема, і той факт, що на круглому столі присутні дев’ять працівників регуляторного органу і двоє членів Національної ради. Регулятор готовий до розмови з індустрією і законодавцями і вже має багато пропозицій.
На жаль, на це обговорення не прийшли представники ринку, який повинен бути зацікавлений у тому, щоб і його аргументи почули при виробленні нових правил гри, присутня лише юристка однієї медіагрупи. Немає і представників депутатського корпусу – тих людей, які будуть опрацьовувати всі ці пропозиції.
Ольга Герасим’юк підтвердила, що національний регулятор наразі справді потребує нового законодавства і нової візії регуляції. У нинішніх обставинах між очікуваннями суспільства від Національної ради і її можливостями є глибокий розрив. Медійне законодавство безнадійно застаріле, і хоч до нього точково вносилися зміни, це не відповідає духу часу. Світ давно інший, він уже вирішує складніші питання перед тими викликами, що прийшли з пануванням інтернету, з цілковитою зміною ролей у всіх сферах життя із швидким розвитком впливу штучного інтелекту. Тому реформа самої візії регуляції є нагальною потребою дня, щоби адаптуватися до вимог часу, наголосила перший заступник голови Національної ради.
Вона підтримала Ігоря Розкладая в тому, що розроблена версія проєкту закону вже певним чином застаріла, і наголосила, що не лише новий закон потрібен, а комплексне вирішення тих проблем, про які говорили спікери.
Таким чином, на думку Ольги Герасим’юк, під час розробки законодавчих актів потрібен діалог. «Саме тому я наполягаю на тому, що парламентарі повинні нас почути, нам потрібно зараз вийти на спілкування з ними».
Учасники дискусії зупинилися також на питаннях розвитку співрегулювання медійної сфери. У своїх виступах вони констатували, що говорити про саморегулювання галузі, як свідчать результати моніторингів і регулятора, і коаліції громадських організацій, на цьому етапі поки що рано. А спільна робота із вироблення правил гри щодо поширення контенту, який відповідав би вимогам європейських стандартів, уже триває і має шанс стати перспективною.
