«Громадське радіо» поділилося з регуляторним органом планами на майбутнє

25.05.2016

25 травня члени колективу «Громадського радіо» представили Національній раді презентацію стратегії розвитку радіостанції, а також розповіли про досягнення за час свого існування.

На зустрічі були присутні заступник голови Національної ради Уляна Фещук, члени Національної ради Сергій Костинський і Олег Черниш, «Громадське радіо» репрезентували головний редактор Кирило Лукеренко, редактор Ірина Славінська, заступник голови правління ГО «Громадське радіо» Олександр Бузюк.

Кирило Лукеренко розповів про діяльність і здобутки радіомовника. Він наголосив, що «Громадське радіо» – це незалежна розмовна радіостанція, яка належить ГО «Громадське радіо». «Ми незалежні від бізнесу, влади і політики, смаків більшості, тому що ми незалежні від реклами. І головне для нас – це інтереси аудиторії. Ми не є бізнесом, джерела фінансування – це на 95% підтримка приватних донорів, 5% – краудфандінг і пожертви через сайт».

Вперше «Громадське радіо» вийшло в ефір із радіостанцією «Європа плюс» у Києві 1 грудня 2013 року під час Революції Гідності.2015 року радіостанція отримала 5 конкурсних ліцензій на мовлення, 5 тимчасових ліцензій на мовлення на Донбасі і 1 ліцензію на мовлення в Києві в УКХ-діапазоні.

Щоденне прямоефірне мовлення, у тому числі й у вихідні, становить 9 годин, решта – записні програми і музика. 2016 року «Громадське радіо» отримало супутникову ліцензію. Нині вона мовить на 10 радіочастотах у Києві, Волновасі (2 частоти), Краматорську, Красноармійську, Широкому, Старобільську, Біловодську, Білолуцьку, Зоринівці.

У пріоритетах розвитку «Громадського радіо» забезпечення слухачів якісним контентом і аналізом, співпраця із суспільним мовником, розбудова мережі в інших регіонах, розвиток мовлення в інтернеті та на електронних платформах.

Члени Національної ради побажали радіомовнику здійснити всі творчі плани та висловили вдячність колективу за готовність мовити на Донбасі, адже забезпечення достовірною та об’єктивною інформацією слухачів східних регіонів є одним з пріоритетів у захисті інформаційного простору.