5 вересня відбулося чергове засідання Громадської ради, що діє при Національній раді. На ньому йшлося про нормативно-правові акти, що винесені на громадське обговорення 11 серпня, процес створення Держреєстру фільмів, можливість спільних дій для припинення поширення в Європі російських каналів, які досі залишаються на супутникових платформах, та дії держави щодо недопущення інтернет-користувачами мови ворожнечі, сексистських висловлювань тощо. У засіданні взяла участь відповідальна секретарка, членкиня Національної ради Олена Ніцко.
Члени Громадської ради вирішили, що до 8 вересня подадуть пропозиції і зауваження до проєктів регуляторних актів, які відповідно до Закону України «Про медіа» Національна рада винесла на громадське обговорення 11 серпня. Це фактично останній пакет актів, які медіарегулятор повинен ухвалити згідно з законодавчими вимогами. Якщо пропозицій не надійде, це означатиме, що Громадська рада підтримує всі проєкти. Якщо до окремих актів будуть зауваження чи пропозиції, тоді їх буде направлено на розгляд медіарегулятора, а інші вважатимуться схваленими.
Докладно обговорили питання, яке стосується ретрансляції в Європі та надання послуг супутникової дистрибуції підсанкційним теле- і радіоканалам платформи «тріколор» і «НТВ-плюс» та внесення низки ресурсів до Переліку аудіовізуальних медіасервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора.
Вирішено, що Національна рада запропонує алгоритм підготовки документів для подальших спільних дій з цього питання разом з іншими державними органами.
Ще два обговорювані питання стосувалися діяльності Державного агентства України з питань кіно. Олена Голубєва повідомила, що налагоджено співпрацю із цим державним органом щодо Стратегії розвитку кіно, зокрема щодо анімації. Є домовленості про експертну оцінку, консультації, створення робочих груп щодо розвитку цієї сфери в Україні. У разі створення робочих груп для опрацювання найрізноманітніших питань пані Олена інформуватиме членів Громадської ради про такі ініціативи та можливість працювати разом. Це актуально ще й тому, що 4 із 15 членів дорадчого органу медіарегулятора є також членами Громадської ради, що діє при Держкіно.
Сфери кіно стосувалося і питання, яке запропонувала обговорити Аліна Правдиченко. Вона поінформувала учасників засідання, що Кабінет Міністрів України запропонував до обговорення проєкт постанови «Деякі питання функціонування Державного реєстру фільмів». До цього проєкту, сказала пані Аліна, громадськість висувала низку зауважень і пропозицій, однак вони не були враховані. Крім того, цей проєкт не був надісланий на погодження Національній раді, а це, за її словами, є порушенням процедурних моментів.
Громадська рада ухвалила рішення звернутися листом щодо погодження проєкту постанови до Держкіно і Національної ради.
Крім того, Сергій Сьомкін запропонував визначити Олену Голубєву координатором питань, що стосуватимуться діяльності Держкіно, яка дотична також і до медійної сфери.
Також Аліна Правдиченко порушила питання про відповідальність за поширення мови ворожнечі, сексизму чи інших дискримінаційних проявів на онлайн-платформах. Вона зауважила, що діяльність блогерів не підпадає під регулювання Національної ради, однак в Законі України «Про медіа» (стаття 36) та в інших законодавчих актах передбачено відповідальність за подібні висловлювання. То чи буде медіарегулятор реагувати на такі випадки?
Олена Ніцко підтвердила, що закон не передбачає реєстрації в Національній раді діяльності блогерів, однак він і не забороняє останнім добровільно реєструвати таку діяльність. Проте є норми законів, які незалежно від того: є така реєстрація чи нема, треба виконувати за будь-яких умов, інакше за правопорушення доведеться відповідати.
Вона пояснила, що Національна рада постійно веде роз’яснювальну роботу щодо норм нового медійного закону, а також постійно опрацьовує питання, щодо яких будуть створюватися критерії і кодекси органами співрегулювання. «Ми постійно ведемо просвітницьку роботу для медіа, а зараз, наприкінці вересня, розпочинаємо новий проєкт, спрямований на те, щоб у медіа не було мови ненависті, дискримінації людей за етнічними, національними ознаками, гендерною ідентичністю, людей з інвалідністю, релігійною належністю тощо».
Вона зауважила, що вже відбулася низка консультацій з громадськими об’єднаннями, а тепер до діалогу на ці теми запрошуються всі медіа, не лише традиційні – телебачення і радіо, а й преса та онлайн-медіа, платформи спільного доступу до медіасервісів. Тому всі, хто веде інформаційну діяльність, можуть приєднуватися до цих обговорень і напрацьовувати механізми, які сприятимуть розвитку принципів толерантності й рівності в нашому суспільстві.
Як свідчить практика, такі заходи необхідні, бо незнання законів не звільняє від відповідальності. А перед законом рівні всі, наголосила Олена Ніцко.
Наступне засідання Громадської ради планується на 3 жовтня.
