5 березня відбулося чергове засідання Громадської ради, що діє при Національній раді, на якому обговорювалися функціональні можливості Незалежної експертної ради з питань діяльності мас-медіа під час виборів та взаємодія громадського органу з робочою групою Національної ради, що здійснює нагляд над діяльністю ЗМІ під час виборів, та можливості місцевих мовників перейти на цифрові технології телебачення до травня цього року. Участь у ньому взяли голова Національної ради Юрій Артеменко, його заступник Уляна Фещук і відповідальний секретар Олександр Ільяшенко.
Громадська рада розглянула листа Незалежної експертної ради (НЕР), яка просить, щоб регулятор надав їй пояснення щодо критеріїв вибірковості звернень до НЕР. Тобто незалежні експерти просять визначити, які з матеріалів робочої групи Національної ради мають передаватися для надання висновків незалежних експертів, а які – ні. Також вони хотіли б довідатися більше про методологію моніторингу електронних засобів масової інформації під час виборчої кампанії.
Громадська рада ухвалила звернутися до Національної ради за такими роз’ясненнями, а Уляна Фещук запропонувала провести зустріч із представниками НЕР, на якій фахівці регулятора дадуть відповіді на ці запитання та розкажуть про методологію, якою послуговується регулятор, здійснюючи моніторинг мовлення під час виборчих кампаній.
Друге питання порядку денного також стосувалося взаємодії Національної ради з Незалежною експертною радою та уточнень Положення про її діяльність. Голова робочої групи Національної ради Ольга Герасим’юк попросила роз’яснень про надання висновків на запити третіх осіб та порядку роботи із цими зверненнями.
Члени Громадської ради і Національної ради висловили свої думки стосовно ефективної співпраці із цього питання. Зокрема, Катерина М’ясникова висловила думку, що незалежні експерти мають розглядати лише ті питання, які стосуються доефірних матеріалів. Тобто вони можуть надавати експертні висновки мовникам, які сумніваються в тому, що запропонований їм інформаційний чи рекламний матеріал може не відповідати чинному законодавству або етичним принципам журналістики. Адже жоден державний орган цього робити не може, інакше це буде цензурою. Саме на таких засадах ґрунтувалася діяльність попередніх незалежних експертних організацій, зауважила вона, і створювалася ця експертна рада. Крім того, НЕР не повинна дублювати функцій робочої групи Національної ради.
Юрій Артеменко сказав, що регуляторний орган має свої, хоч і обмежені, повноваження щодо нагляду за діяльністю ЗМІ під час виборів. Національна рада співпрацює з робочою групою Міністерства внутрішніх справ і може звертатися до цього органу в разі виявлених порушень. Процедури Закону України «Про телебачення і радіомовлення» настільки складні, що регулятор не має можливості оперативно реагувати на порушення, а МВС у терміновому порядку через суд може вирішувати низку питань, пов’язаних із виборчими процесами.
Сергій Сьомкін зауважив, що члени НЕР працюють на громадських засадах і не мають таких можливостей, як державний орган. Тому експерти не повинні розглядати всі скарги і звернення, що надходять до регулятора, а лише ті, де необхідне роз’яснення щодо законодавчих вимог. Іншими словами, експертна рада не повинна розглядати скарги на дії мовників чи суб’єктів виборчого процесу, які вже відбулися.
Члени Громадської ради вирішили доопрацювати проект рішення із цього питання і проголосувати за нього через електронну пошту. Рішення має бути передане до Національної ради до запланованого на 15 березня засідання робочої групи.
Третє питання, яке члени Громадської ради обговорили разом з Олександром Ільяшенком, стосувалося наближення терміну остаточного вимкнення аналогового мовлення. Як відомо, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України повний перехід на цифрову технологію телевізійного мовлення в Україні має закінчитися 1 травня 2019 року. Наразі багато місцевих мовників ще не мають ліцензії на цифрове мовлення, тож йшла мова про те, чи матимуть вони змогу продовжити свою діяльність після кінцевого терміну вимкнення аналога.
Відповідальний секретар Національної ради пояснив, що регулятор 23 січня 2019 року звернувся до УДЦР за прорахунком частот стосовно 46 населених пунктів. Саме щодо такої кількості міст і містечок надійшли заяви від мовників. 5 лютого регуляторний орган отримав відповідь, що є можливість використання цифрового мовлення у більшості з них, окрім Харкова і Львова та 2 населених пунктів Київської обл. Як тільки частоти будуть погоджені з Генеральним штабом ЗСУ, УДЦР надасть висновки щодо їх використання. А для проведення конкурсу на частоти необхідно як мінімум ще 2 місяці. Отже, 15 березня відбудеться міжвідомча нарада, після якої стане зрозуміло про наступні дії Національної ради.
Наступне засідання Громадської ради відбудеться 2 квітня 2019 року.
