Громадська рада при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення 19 вересня 2011 року провела своє чергове засідання, на якому було підбито підсумки за рік діяльності. На засіданні Національної ради 21 вересня голова Громадської ради Павло Моісеєв поінформував членів регуляторного органу про проведену упродовж року роботу та висловив міркування про плани на майбутнє.
Він зауважив, що діяльність Громадської ради упродовж року мала більш соціальний характер. «Це можна побачити на прикладі рішень, що ухвалювалися, і з тематики круглих столів. Хочу подякувати Нацраді за підтримку та висловити думки членів Громадської ради, які вважають, що не всі рішення цього дорадчого органу знайшли своє відображення в рішеннях Національної ради. Я сподіваюся, що подальшу роботу буде спрямовано на розгляд нагальних проблем, які існують в телерадіопросторі, з точки зору громадськості», – сказав Павло Моісеєв.
Члени Національної ради, вислухавши голову Громадської ради, погодилися з його зауваженнями. Зокрема, перший заступник голови Національної ради Оксана Головатенко сказала: «На сьогодні є думки, що не всі рекомендації були почуті, зважені й враховані, але ми працюємо, є напрямки співпраці на майбутнє. Отже, сьогодні ми можемо ухвалити рішення і залишити Громадську раду на наступний рік. Суперечностей із законодавством з цього приводу немає».
Регуляторний орган запровадив практику створення громадських рад ще десятиліття тому. За цей період багато разів змінювався склад дорадчого органу, 2005 року було затверджено Положення про Громадську раду при Національній раді, кілька разів до нього вносилися зміни. За висновками управління правового забезпечення, цей документ відповідає чинному законодавству і не потребує щорічних змін. Національна рада визнала, що нинішній склад дорадчого органу упродовж року діяв відповідно до Положення, і продовжила термін його повноважень.
Заступник голови Національної ради Лариса Мудрак наголосила: «На сьогоднішньому засіданні вперше запроваджено механізм публічної звітності, публічного діалогу, для того, щоб було зрозуміло, чи є відсутньою співпраця з Громадською радою, що дуже часто буває в державних органах влади, і якою вона є. З мого погляду (я була присутня майже на 80% засідань), Громадська рада достатньо критична і жорстка в підходах, оцінці й допомозі в діяльності Національної ради». Та цей період, на думку Лариси Мудрак, був доволі продуктивним, адже питання, які розглядала Громадська рада, є актуальними і для галузі, і для суспільства в цілому. Практика проведення круглих столів є досить переконливою. Зокрема, беззаперечним є резонанс, що виник від порушеної Громадською радою проблеми з питань дитячого мовлення. «Тому, власне, – підсумувала вона, – і запропоновано продовжити повноваження Громадської ради, оскільки вона довела свою ефективність. Яким складом, як вона буде працювати далі – це в її руках».
З висновками своїх колег погодився і член Національної ради Микола Фартушний: «У тому вільному обміні думками, який відбувся після заслуховування звіту, ми обговорили багато проблемних, болючих питань, серед них і щодо взаємодії Національної ради і Громадської ради. Я повністю підтримую Ларису Михайлівну, що той механізм взаємодії, який був напрацьований цього року, із цим складом Громадської ради, є дієвим. Вважаю, що в Громадської ради є шлях до розвитку, і в нас також є можливості для того, щоб ми більш ефективно могли співпрацювати. Тому є сенс продовжити таку співпрацю, оскільки це дуже тонка сфера, коли громадськість і державний орган мають в такій не компліментарній манері забезпечити якийсь поступальний розвиток. Тенденції розвитку намітилися, і мені здається, що їх потрібно підтримати».