Одним із напрямів, які використовує росія у своїх дезінформаційних кампаніях, є гендерна тематика. Під дезінформаційний шквал розповсюджувачів брехні прицільно потрапляють українські журналістки. Це явище дослідила ГО «Жінки в медіа», яка підготувала звіт про свою роботу в публікації «Недооцінена загроза: гендерна дезінформація щодо українських журналісток».
Метою дослідження було вивчення явища гендерної дезінформації в Україні з увагою на конкретних загрозах, з якими стикаються українські медійниці під час виконання журналістської роботи під час російської військової агресії в Україні.
Авторки дослідження – медіаекспертка і тренерка з питань гендерної рівності та недискримінації, голова ГО «Жінки в медіа» Ліза Кузьменко і докторка філологічних наук, професорка, завідувачка кафедри стратегічних комунікацій та прикладної лінгвістики Національної академії Служби безпеки України Лариса Компанцева. Вони зауважують, що жінки, котрі піддаються інформаційним атакам, часто залишаються сам на сам із проблемою і її наслідками. Це зрештою може призвести до зниження рівня залученості жінок у суспільно-політичні процеси.
Крім того, дослідниці кажуть, що, порушуючи важливі теми і виборюючи права інших, медійниці не завжди готові постояти за себе, оскільки прецеденти публічного виявлення та реагування на гендерну дезінформацію зокрема, це поки що окремі кейси, а не системна практика.
У дослідженні «Недооцінена загроза: гендерна дезінформація щодо українських журналісток»наведено контент-аналіз гендерної дезінформації щодо українських журналісток із використанням методології великих даних. Зокрема, авторки доводять зв’язок конкретних фейків на гендерну тематику із загальними наративами країни-агресора. Гендерна дезінформація є одним зі способів дискредитації усієї держави через формування негативного образу активних жінок, які порушують важливі, контраверсійні теми для суспільства.
Дослідниці дійшли таких висновків:
- Росія використовує стратегію гендерної дезінформації в Україні, аби примусити журналісток замовчати і сформувати певне негативне уявлення про гендерну рівність і роль жінок у демократичних суспільствах.
- Онлайн-насильство може набувати різних форм: доксинг¹, секторинг, тролінг, кіберсталкінг, погрози насильства і кібербулінг, а також деяких форм дезінформації та малінформації.
Вони також пропонують деякі можливі рішення для боротьби з гендерною дезінформацією щодо журналісток в Україні.
У контент-аналізі були опрацьовані матеріали в інформаційному просторі України та росії (медіа, соціальні мережі, радіо, телебачення) за період із 24 лютого 2022 року по серпень 2023 року із використанням інформаційно-аналітичного сервісу Attack Index.
Дослідження було підготовлено в рамках проєкту «Голоси України», який реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (далі – ECPMF) за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
Ознайомитися з дослідженням.
1 Доксинг (від англ. Doxing — documents dropping) практика збирання і публікації інформації про певну особу чи організацію, яка дає змогу її ідентифікувати.
