Комісар з питань цифрової економіки та суспільства Марія Габріель представила Звіт Експертної групи Європейської Комісії, що займається питаннями боротьби з поширенням фейкових новин та дезінформації. Документ пропонує нове визначення дезінформації і містить низку важливих рекомендацій у цьому напрямі.
Експертна група Європейської Комісії з питань боротьби з поширенням фейкових новин та дезінформації (HLEG – High Level Expert Group) створена у січні 2018 року під головуванням Мадлен де Кок Бунінг і складається із 39 членів – науковців, журналістів, представників друкованих видань, онлайн-платформ, громадськості та організацій, які займаються перевіркою достовірності інформації.
Незалежні експерти виступають за створення Кодексу принципів для регламентації діяльності онлайн-платформ і соціальних мереж. Звіт містить перші статистичні дані, отриманні за результатами громадських опитувань у рамках дослідження «Євробарометр» (англ. Eurobarometer — міжнародний проект регулярних опитувань громадської думки, що реалізовується під егідою Європейської Комісії) .
Ці дані мають важливе значення і стануть складовою частиною Повідомлення про боротьбу з дезінформацією в інтернеті, яке буде опубліковане Комісією навесні.
Звіт, представлений Експертною групою, більше зосереджений на проблемах поширення дезінформації в мережі, ніж на питаннях фейкових новин. Експерти, що увійшли до групи, навмисно намагалися уникати поняття «фейкові новини», оскільки воно не охоплює весь комплекс проблем, які стосуються дезінформації. Зокрема, поняття дезінформації у документі визначено як неправдива, неточна інформація або ж така, що вводить в оману, яка створюється, поширюється та просувається з метою отримання прибутку або заподіяння шкоди суспільству.
Дезінформація може ставити під загрозу демократичні процеси й цінності і бути спрямованою на різні сфери – охорону здоров’я, науку, освіту або фінанси.
Експертна група, яка підготувала Звіт, підкреслює, що усі сторони, причетні до цього явища, мають бути залучені до пошуку можливих способів вирішення наявної проблеми й до розробки саморегулівних підходів.
Серед 10 основних принципів, запропонованих у Звіті, є пункти про забезпечення прозорості роботи й пояснення щодо того, як алгоритми соцмереж обирають ті новини, які просувають у стрічці. Також платформам пропонується збільшити видимість надійних джерел новин і полегшити доступ користувачів до них.
Представлені рекомендації ґрунтуються на 5 основних прагненнях:
- підвищити прозорість онлайн-новин і забезпечити конфіденційний доступ до даних про систему, яка забезпечує їх розповсюдження в мережі інтернет;
- сприяти медіа-грамотності як інструменту боротьби проти дезінформації і надавати допомогу користувачам щодо орієнтування серед цифрових медіа;
- розробити інструменти для розширення прав і можливостей користувачів і журналістів у боротьбі проти дезінформації;
- гарантувати різноманітність і стабільність екосистем новин;
- сприяти подальшим дослідженням впливу дезінформації в межах європейського простору для належної оцінки та для вжиття своєчасних і необхідних заходів та їх коригування.
В Єврокомісії зазначають, що рекомендації групи особливо важливі для країн, в яких незабаром заплановано проведення виборчих кампаній. Група рекомендує створити коаліцію, до якої увійдуть усі зацікавлені сторони. Вона має забезпечити узгоджене впровадження прописаних заходів і проведення моніторингів щодо поширення дезінформації.
У листопаді 2017 року Європейська Комісія розпочала громадські консультації з проблематики дезінформації. Наразі отримано більше ніж 3000 відповідей. Більшість опитаних вважають, що найбільшу шкоду суспільству фейкові новини завдають у двох сферах – під час виборчих кампаній та стосовно міграційної політики.
За останнім опитуванням «Євробарометра» (26 000 респондентів), більшість вважають, що в ЄС достатньо високий рівень фейкових новин, що є небезпечним для демократичних перетворень (83%). Респонденти вважають традиційні ЗМІ найнадійнішим джерелом новин (радіо – 70%; телебачення – 66%; друковані видання – 63%) (Мал.1).
Малюнок 1. Рівень довіри респондентів до традиційних ЗМІ
