ПЕРШИЙ ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ НАЦІОНАЛЬНОЇ РАДИ ОЛЬГА ГЕРАСИМ’ЮК 20 ЛИПНЯ В КИЄВІ ВЗЯЛА УЧАСТЬ У ЗАСІДАННІ ДІАЛОГУ З ПРАВ ЛЮДИНИ УКРАЇНА – ЄС. ЦЕЙ ІНСТРУМЕНТ ЗАПОЧАТКОВАНО ДЛЯ НАЛАГОДЖЕННЯ ВСЕБІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ ІЗ ПИТАНЬ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ І ОСНОВНИХ СВОБОД.
Перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк 20 липня в Києві взяла участь у засіданні Діалогу з прав людини Україна – ЄС. Цей інструмент започатковано для налагодження всебічного співробітництва між Україною та Європейським Союзом із питань захисту прав людини і основних свобод.
У питанні свободи висловлювань європейська сторона найбільше уваги й занепокоєння приділяє прозорості медіа-власності, захисту персональних даних, свободі ЗМІ в контексті заборони показу російських телеканалів і заходам, пов’язаним із питаннями історичної пам’яті, декомунізації і заборони комуністичної символіки. ЄС заохочує Україну, щоб усі рішення, які ухвалюються з таких питань, відповідали міжнародним нормам, принципам свободи і демократії та супроводжувалися консультацією експертів.
Ольга Герасим’юк зауважила, що перед Україною стоїть подвійне завдання: з одного боку – робота щодо дотримання демократичних принципів і свобод, особливо в інформаційній сфері, оскільки «свобода слова – це перше і найважливіше зобов’язання України перед світовим суспільством», а з другого боку, – оборона суспільства від пропаганди країни-агресора, яка сьогодні набуває часом абсолютно неочікуваних форм. Заходи, яких вживає держава і Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення як регулятор сфери медіа, безперечно, мають відповідати усім правовими механізмами, які нині розроблені у світі, наголосила Ольга Герасим’юк.
Вона загострила увагу на ключових нормах міжнародного права, якими керується Національна рада, реагуючи на ворожу пропаганду. Це, зокрема, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. Також згідно із Загальними рекомендаціями VII (1985) та XV (1993) Комітету із ліквідації расової дискримінації дії української влади щодо обмеження мовлення певних російських телеканалів не суперечать праву на свободу висловлювань та переконань. Ольга Герасим’юк підкреслила, що перш ніж обмежити мовлення російських каналів Національна рада дає їм можливість упродовж певного терміну привести свою діяльність до вимог українського законодавства і Європейської конвенції про транскордонне телебачення. «Лише 4 канали скористалися цією можливістю, решта – проігнорували», – сказала перший заступник голови Національної ради.
Ольга Герасим’юк поінформувала європейську сторону про роботу регуляторного органу щодо відкриття власності українських медійних активів. «Закон 2015 року про внесення змін до деяких законів України стосовно прозорості медіа-власності був надзвичайно важливим для нас. Він давав можливість балансу між дотриманням принципів свободи слова та правовим регулюванням відповідно до статті 10 Європейської конвенції з прав людини», – зазначила вона. За цей час за підтримки Ради Європи регулятором було розроблено й ухвалено Порядок подання телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги інформації про структуру власності та відповідних форм документів телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги; на кількох засіданнях розглядалося питання про невчасне подання відповідної інформації, за що на ліцензіатів було накладено штрафні санкції. Нині розробляється окремий програмний додаток до сайту Національної ради, де оперативно оприлюднюватиметься інформація про власників телерадіоорганізацій. Водночас, за словами Ольги Герасим’юк, «важливо ще мати механізм подальшого реагування на ці знання, які ми отримали. Це те, над чим ми працюємо».
Загалом під час засідання сторони обговорили найрізноманітніші питання, які стосуються прав людини, і прогрес країни, що відбувся у цьому напрямі. Йшлося про реалізацію Національної стратегії у сфері захисту прав людини, ситуацію із правами людини на території Автономної Республіки Крим і Донбасу, запобігання тортурам і жорстокому поводженню, забезпечення реалізації фундаментальних прав і свобод, права меншин і дітей, гендерну рівність, правову співпрацю тощо.
Участь у Діалозі з ЄС від української сторони взяли також представники Міністерства юстиції, Міністерства інформаційної політики, Державного комітету телебачення і радіомовлення, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини тощо.
