Досягнення і точки подальшого розвитку в контексті річної імплементації Закону «Про медіа»

11.04.2024

Круглий стіл на тему «Рік імплементації Закону України «Про медіа»: здобутки та виклики» 10 квітня зібрав головних бенефіціарів цього Закону. Представники регулятора, медіа, громадськості та народні обранці обговорювали, якою мірою вдалося реалізувати медіареформу, що залишилося невтіленим і якими мають бути подальші кроки, щоб реформа розвивалася успішно. Увазі учасників заходу представили звіт про імплементацію Закону, підготовлений експертами ГО «Платформа прав людини». Модерував круглий стіл член Національної ради Олександр Бурмагін.

Захід відбувся у рамках проєкту «Сприяння імплементації Закону України «Про медіа», що став можливим за підтримки Internews Network. Його організатори – Національна рада, Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики і ГО «Платформа прав людини».

Дивлячись на пройдений шлях, директорка міжнародної організації «Інтерньюс нетворк» Джилліан МакКормак поділилася, що «розробка, а потім ухвалення Закону «Про медіа» були величезною роботою, процесом, який є одним із найкращих прикладів координації між державними інституціями, міжнародними партнерами, комерційним сектором, організаціями громадянського суспільства та їхніми експертами». І зараз, через рік, відколи Закон працює, є добра нагода оцінити, що потрібно змінити, аби покращилася його імплементація.  

Важливим досягненням за минулий рік стало зближення регулятора з медіасферою, зауважила голова Національної ради Ольга Герасим’юк. Попри те, що раніше було багато страхів і розмов про його можливу роль цензора, цей рік дав змогу показати, що вони безпідставні. Відкритість і співпраця з громадським суспільством стали великим надбанням за цей час.

«Цей рік дав регуляторові можливість зблизитися з індустрією, медіасферою, а медіасфері – відкритися більше до регулятора. Ми стали одним цілим і разом долаємо бар’єри. Ми спростили наші стосунки», – акцентувала вона.

Зразковим прикладом публічної політики назвав ухвалення Закону голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв. Безліч дискусій та обговорень у різних форматах відбулися до того, як він був сформований остаточно. Водночас він не є непорушним і в процесі роботи з ним необхідно виправляти певні похибки. Серед бар’єрів, які ще залишилися не подоланими, народний депутат назвав брак фінансової незалежності регулятора, намагання повернути юстування нормативно-правових актів Національної ради в Мін’юсті, що не відповідає європейським стандартам. Також не на розвиток української демократії, вважає він, працюють спекуляції навколо суспільного мовника.

Ухвалення Закону «Про медіа» стало можливим передусім завдяки європейській інтеграції України, нагадала голова підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук. А оскільки його імплементація триває, і вже нині обговорюються пропозиції щодо певних змін, усі вони проходитимуть європейський фільтр, запевнила народна депутатка.

У своєму звіті експерти ГО «Платформа прав людини» представили результати моніторингу імплементації Закону України «Про медіа». Зокрема, йшлося про виконання зобов’язань різними суб’єктами і державними органами. Адвокати й медіаюристи Євген Воробйов і Роман Васильняк проаналізували тематику ліцензування, реєстрації, ухвалення регулятором нормативно-правових актів, створення органів спільного регулювання, реформування комунальних медіа у публічні тощо. Підготовлено рекомендації, що можуть бути використані як дорожня карта для подальшого руху.

Учасники круглого столу – представники медіа та громадськості – озвучували питання, що потребують додаткової уваги. Говорили про деякі складнощі у процесі реєстрації, бажання частіше бачити оновлений Реєстр суб’єктів у сфері медіа, потребу приділяти більше уваги контенту, а не процедурним аспектам. Порушили питання частих змін універсального медіасервісу, реєстрації фільмів у Держкіно, певних особливостей реєстрації друкованих медіа.

Наголосили на необхідності ухвалити інші законодавчі акти для повної імплементації медіареформи – зокрема змін до Виборчого кодексу в частині передвиборчої агітації.

Представники місцевих медіа ділилися своїми проблемами з огляду на потребу реформуватися у публічні аудіовізуальні медіа.

Олександр Бурмагін відповів на запитання представників медіа, роз’яснюючи мету запровадження певних норм Закону. Він також нагадав, що друковані медіа поки що не звернулися з ініціативою зареєструвати орган спільного регулювання, а тому не можуть скористатися з тих переваг, які дає цей інститут.

Усі висловлені зауваження і побажання будуть опрацьовані й можуть стати частиною тих змін до Закону «Про медіа», над якими зараз працює Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.