День Незалежності України – особливе свято, воно широко відзначається не лише на державному рівні, а близьке й дороге кожній українській родині, кожному громадянину, який любить і шанує свою землю, свій народ.
Без пафосу говорити про це свято складно – адже за незалежність і суверенність нашої Вітчизни боролося не одне покоління українців. У цій боротьбі пролито скільки крові, що від неї річки в наших широтах могли би стати кольору одного із символів нашої державності – червоної калини.
Ми знаємо багато імен, овіяних звитяжною славою, знаємо сотні прізвищ кумирів, які творили нашу історію й культуру і в ім’я України пожертвували найдорожчим – своїм життям. Однак нам все ще важко вибрати зі своєї пам’яті тих людей, які жили і творили вільно, світло і радісно, даруючи нам свої таланти, звеличуючи своїми здобутками країну. Але такі люди є, і чим більше їх буде серед нас, тим щасливішими ставатимемо всі ми.
У нашої країни складна історія, ще й переписана пером не одного імперського історика, але ця історія наша, наших батьків, попередніх наших поколінь, і вона для нас дорога і безцінна. Безперечно, проголошення 24 серпня 1991 року Акта про незалежність України – одна із найяскравіших її сторінок!
Події останніх років засвідчили – Україну творимо всі ми, і тільки об’єднавшись, ми можемо побудувати міцну, незалежну, демократичну державу.
Сьогодні ми вклоняємося нашим захисникам, завдяки яким можемо піднесено святкувати День Незалежності України, і віримо в справедливість і нашу перемогу.
Шануймося, друзі!
