23 ЛИСТОПАДА 2011 РОКУ ЧЛЕНИ НАЦІОНАЛЬНОЇ РАДИ ТА КЕРІВНИКИ ОКРЕМИХ СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛІВ РЕГУЛЯТОРНОГО ОРГАНУ ЗУСТРІЛИСЯ З ДЕЛЕГАЦІЄЮ МЕДІА-ФАХІВЦІВ ІЗ АСТАНИ. ДО ЇЇ СКЛАДУ ВХОДИЛИ ПРЕДСТАВНИКИ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ, ГРОМАДСЬКИХ МЕДІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЯКІ МАЛИ НАМІР ВИВЧИТИ УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД У СФЕРІ РЕГУЛЮВАННЯ ЗМІ. НАЙБІЛЬШЕ ЇХ ЦІКАВИЛО, ЯКІ САМЕ КРОКИ ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ В УКРАЇНІ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ІНФОРМУВАТИ ГРОМАДСЬКІСТЬ ПРО ВСІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОГО ОРГАНУ МАКСИМАЛЬНО ШВИДКО, ПРОЗОРО І ЯКІСНО.
23 листопада 2011 року члени Національної ради та керівники окремих структурних підрозділів регуляторного органу зустрілися з делегацією медіа-фахівців із Астани. До її складу входили представники державних органів, громадських медійних організацій та засобів масової інформації, які мали намір вивчити український досвід у сфері регулювання ЗМІ. Найбільше їх цікавило, які саме кроки здійснюються в Україні для того, щоб інформувати громадськість про всі аспекти діяльності державного органу максимально швидко, прозоро і якісно.
«Ми раді, що вам цікава ситуація в Україні. Сподіваюся, нам вдасться поділитися з вами корисним досвідом і водночас дізнатися про регулювання медіа в Казахстані», – зазначила заступник голови Національної ради Лариса Мудрак у вітальному слові. Також на зустрічі були присутні члени Національної ради Микола Фартушний і Євген Баранов.
З огляду на інтереси гостей, програма зустрічі складалася з трьох основних пунктів. Спочатку завідуючий новоствореним сектором зв’язків із громадськістю та забезпеченням доступу до публічної інформації Микола Гриценко розповів про те, як Національна рада реалізовує вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації», який набув чинності 9травня ц.р. Потім завідуючий сектором інформаційних технологій Олег Карамушка представив сайт українського регулятора, назвав його основні розділи та докладно охарактеризував пошук інформації у Державному реєстрі телерадіоорганізацій, який відображає всі необхідні дані про телерадіоорганізації України. Потім учасники делегації мали ознайомчу екскурсію структурними підрозділами Національної ради. Вони відвідали сектор прийому ліцензійної документації та моніторинговий центр.
У Казахстані нині активно розвивається законодавство, що покликане регулювати сферу аудіовізуальних ЗМІ. За словами учасників зустрічі, робота ведеться в напрямі ухвалення подібного до українського закону «Про доступ до публічної інформації» і паралельно формується остаточна версія закону про телерадіомовлення, якого дотепер в Казахстані не існувало. Основні зусилля експерти докладають до того, щоб знайти оптимальну формулу для визначення шляхів впровадження цифрового мовлення у Казахстані.
«У нас регулюванням аудіовізуального простору опікується Міністерство культури та інформації. Одне з найбільш нагальних питань на разі є визначення норм переходу на цифрове мовлення. У нас вже визначений основний оператор – це буде національна компанія. У Казахстані таке масштабне завдання може на себе взяти лише державна компанія, оскільки вона володіє всією інфраструктурою і, на жаль, не так вже й багато бажаючих інвестувати в її розвиток з боку приватного сектора. Однак, найважливіша проблема в Казахських реаліях полягає в тому, що немає загальнонаціонального плану переходу на цифру. Власне, у цьому напрямі ми зараз працюємо», – окреслив загальну ситуацію в країні один із членів делегації.
Микола Фартушний коротко охарактеризував процес переходу на «цифру» в Україні, зауваживши, що він далеко не ідеальний, та все ж таки за короткий термін вже багато зроблено. Упродовж року вдалося здійснити рішучі кроки і створити фундамент, необхідний для переходу на цифрові технології. Серед іншого він пояснив, що стратегія впровадження наземного телевізійного цифрового мовлення викладена в Плані розвитку Національного телерадіоінформаційного простору України. За останній рік була обрана компанія, яка розбудовує національну цифрову телемережу і станом на сьогодні роботи вже майже закінчено. Встановлено необхідне обладнання і передавальні станції мають змогу поширювати цифровий сигнал. Також проведений конкурс на визначення телеорганізацій, що мовитимуть в цифровому просторі.
Окрім цього, гостей цікавило, яким чином держава планує проводити інформаційно-роз’яснювальну кампанію щодо переходу на цифру. Члени Національної ради розповіли, що з початком цифрового мовлення кожна телекомпанія зобов’язана виділити 5% свого рекламного часу на трансляцію роз’яснювальної інформації для населення.
ОБСЄ докладає багато зусиль для того, щоб втілити європейські ідеали в різни сфери життєдіяльності пострадянських держав. Великий обсяг роботи припадає на утвердження демократичних принципів у медійному середовищі. При цьому важливо розуміти, що медійна галузь в пострадянських країнах має свої особливості в історичній, ментальній та законотворчій площинах. Отже, для того, щоб європейські цінності, які, безперечно, потрібні для належного функціонування «здорових» держав, приживалися в країнах Східної Європи, доводиться знаходити або й заново створювати механізми втілення таких ідей та принципів. З огляду на цю ситуацію, обмін досвідом між країнами, чиї медіапростори частково мають схожі риси, є цікавим та корисним. Одна зі сторін, що вже пройшла певний етап до інтеграції в європейський інформаційний простір, може поділитися своїми досягненнями та застерегти від деяких помилок.
__________________________________________________________________
Стежте за нашими новинами на facebook.com/NacRada та twitter.com/NacRada
