За умов, коли часто немає зв’язку, інтернету і світла, друковані медіа залишаються чи не єдиним джерелом правдивої інформації для громад, що близькі до лінії фронту, кордону чи належать до зон можливих бойових дій. Водночас воєнні роки значно вплинули на фінансову й організаційну спроможність преси виходити друком. На Сумщині є газетярі, які, зіткнувшись з новими викликами, змогли вистояти, загартуватися і навіть знаходять можливості, щоб розвиватися.
Стан друкованих медіа Сумщини, підсумки 2025 року
Серед зареєстрованих медіа краю найбільшу кількість становлять саме друковані медіа: 44 суб’єкти видають 84 газети і журнали. Понад третина з них – інформаційні видання. 33 суб’єкти (73 видання) працюють в зоні постійного ризику, адже громади належать до зон можливих бойових дій.
У 2025 році внаслідок ворожих обстрілів двічі зазнавало пошкоджень приміщення ТОВ «Редакція районної газети «Рідний край» із м. Буринь. У серпні також було пошкоджено будинок редакції «ТОВ «Медіа-Центр «Білопільщина» (м. Білопілля). А у вересні внаслідок вибуху пошкоджено квартиру редакторки обласної газети «ВСІСуми Панорама-медіа» Олени Касаткіної.
Через зростання інтенсивності обстрілів прикордонних громад кілька редакцій ухвалили рішення про евакуацію і релокацію. Так, краснопільська газета «Перемога» перебралася до Сум, де знайшла прихисток у «Сумському прес-клубі». Керівник газети Олександр Моцний через гуманітарний коридор вивіз у Суми весь архів щотижневика та оргтехніку, випустив останній березневий номер і… пішов до лав ЗСУ. До Сум була змушена релокуватися і газета «Білопільщина». В умовах релокації в Охтирці уже третій рік поспіль працює газета «Ворскла» з Великої Писарівки.
Загалом 2025 рік можна назвати для газетярів Сумщини роком виживання. Зростання вартості паперу й поліграфічних послуг, проблеми з доставкою газет у прифронтові громади, зменшення кількості передплатників стали серйозними викликами.
Припинення фінансування довгострокових проєктів від USAID (Агентства США з міжнародного розвитку) теж мало значний вплив на галузь. Так, не змогла поновити друк редакція газети «Ямпіль.Інфо».
Власна дистрибуція – крок назустріч читачам
Доставка випусків до громад є специфічною проблемою багатьох друкованих медіа. Тож низка редакцій області організували власну редакційну передплату, і це навіть дало змогу зменшити вартість видання.
Редакція «Перемоги», яка через евакуацію була змушена тимчасово припинити друк навесні 2025, запропонувала передплатникам безкоштовну розсилку газети у PDF-форматі. А через пів року таки поновила вихід та ще й почала випускати примірники у подвоєному форматі.
Її журналістки Інна Загорулько та Ольга Кисленко також стали листоношами. Наприкінці тижня їхній робочий день почасти нагадує небезпечний квест: 4 ранку – підйом у Сумах, 05:30 – автобус до найближчої безпечної точки, і потім 10 кілометрів пішки з «Перемогою» та кормом для тварин у рюкзаках або ж попутками до Краснопілля. Сотні дворів треба обійти до 11-ї, поки обстріли не посилилися. Восени Ользі Кисленко навіть довелося ховатися від ворожого дрону в лісі.
Своїми силами доставляють і номери газети «Ворскла» її працівники. Головний редактор Олексій Пасюга каже, що самотужки розповсюджують 90% передплати, і це дає можливість контролювати терміни доставки.
У громади, наближені до лінії бойового зіткнення, газети возять «коридорами життя» – антидроновими тунелями для захисту військових і цивільних. І обов’язково з «Чуйкою» в авто. Цей портативний пристрій радіоелектронної розвідки сканує частотний діапазон і виявляє ворожі FPV-дрони ще до візуального контакту. Без «Чуйки» їхати дуже небезпечно, бо російські дрони полюють на цивільні автівки, особливо якщо бачать бронежилети й шоломи з написом «преса».
Пошуки джерел фінансування, соціальні проєкти сумських медійників
Одним із головних викликів минулого року для редакторів друкованих медіа Сумщини став пошук нових джерел фінансування. Завдяки державній програмі підтримки медіа «Медіа-центр «Білопільщина» і «Редакція газети «Голос Посулля» реалізували нові розширені проєкти.
Так, за підтримки Мінкульту запрацював проєкт «Медіа-центру «Білопільщина» «Вісник громад Сумщини». Він став справжнім «інформаційним мостом» для прикордонних територій. За 6 місяців було випущено 8 номерів загальним накладом 128 тисяч примірників. Географія – 18 прифронтових громад від Середино-Буди на півночі області до Великої Писарівки на півдні. Це перше за роки війни друковане видання із локальним контентом для жителів півночі Сумщини, поділилася керівниця проєкту Наталія Калініченко.
До створення контенту долучилися журналісти з інших друкованих та онлайн-медіа області. На шпальтах видання було надано понад 40 фахових роз’яснень з актуальних соціальних та юридичних питань. «Вісник» став літописом незламності краю – на його сторінках опубліковані історії про героїчних захисників України, медиків, освітян і волонтерів. Розповсюджувати газету допомагали бібліотекарі, волонтери та органи місцевого самоврядування. Тож цей масштабний проєкт відбувся за консолідації зусиль місцевого медіа, журналістської спільноти регіону та державної інституції.
Газета «Голос Посулля» стала першим друкованим медіа в Україні, яке отримало урядовий грант на суму 232 тисячі гривень відповідно до постанови Кабміну, спрямованої на підтримку бізнесу. Майже половину коштів редакція використала, аби повністю оновити комп’ютерний парк, а ще внесла авансовий платіж друкарні, що дало змогу забезпечити безперебійний друк газети наступні 7 – 8 місяців, не витрачаючи на це власні обігові кошти.
Водночас урядова підтримка передбачала й певні зобов’язання. Головна умова гранту – створення робочого місця (з компенсацією державою 50% ЄСВ – єдиного соціального внеску). Окрім того, – створення власного сайту, часткове відновлення повноколірного друку й залучення більшої кількості громадських кореспондентів. Одним із найскладніших завдань було збільшення накладу й розвиток власної мережі розповсюдження.
За словами головного редактора Ігора Скрипченка, редакція вже відчула позитивні результати державної підтримки. Попри складні часи, тираж щотижневика зріс порівняно із 2025 роком. Посилилася незалежність від «Укрпошти»: частка власної редакційної доставки зросла із 16% до 39%. Завдяки створеній мережі громадських розповсюджувачів редакція власноруч доставляє 660 примірників. У планах – 50% видання доставляти власними силами.
Приклади газет буремної Сумщини – це історії про життєздатність українських локальних медіа, їх бажання робити важливе для своїх громад. Видання, що мають столітню історію, нині стають мультифункціональними центрами об’єднання жителів у складний воєнний час, а ще – літописцями того, що відбувається в області.
