11 листопада відбулася організована Комісією з журналістської етики і Національною радою онлайн-дискусія на тему «Регулятор та саморегуляція: як взаємодіяти на користь аудиторії?». Її учасники обговорювали, у який спосіб найкраще поєднати механізми регулювання, співрегулювання і саморегулювання для забезпечення належної діяльності медіа в інтересах споживачів. Національну раду на заході представляли перший заступник голови Валентин Коваль, член Національної ради Максим Онопрієнко, начальник юридичного управління Ганна Літвіщенко, також до нього долучилися члени Національної ради Олена Ніцко, Тетяна Руденко та керівник апарату регулятора Сергій Кучерук.
Учасники дискусії говорили про регулювання онлайн-медіа, репутацію ЗМІ, медіаграмотність, мотивацію до саморегуляції, межі повноважень для регулювання, саморегуляції і співрегулювання. В обговоренні взяли участь заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, голова Незалежної медійної ради Антоніна Черевко, виконавча директорка Національної асоціації медіа Катерина М’яснікова, членкиня Комісії з журналістської етики Тетяна Лебедєва. Модератором заходу був голова Комісії з журналістської етики Андрій Куликов.
Тема саморегуляції є важливою з огляду на недавні обговорення законопроєктів про дезінформацію і про медіа, сказав на початку виступу Валентин Коваль. Він зауважив, що в цьому контексті варто говорити про здатність регулятора впливати на забезпечення певної якості продукту – чесності, об’єктивності, певних гарантій захищеності найбільш вразливих частин аудиторії від можливого шкідливого контенту. Досвід співпраці Національної ради з індустрією щодо створення документів, які стали б інструментами для співрегуляції чи саморегуляції є позитивним, але, на жаль, є і негативні моменти. Вдалим прикладом можна вважати впровадження змін у діяльності індустрії щодо захисту дітей від шкідливого контенту і позитивні зрушення в регуляції алкогольного спонсорства. Але це є відокремлені кроки, якими була змушена піти Національна рада після того, як індустрія ще 2015 року виявилася неготовою підтримати, а чи навіть розпочати роботу над доопрацюванням запропонованого регулятором Кодексу мовлення.
Критерії якісного контенту дуже часто обумовлені поняттями його доречності і моральності. Натомість закон здатен описати і передбачити далеко не увесь спектр неморального і недоречного. Тому більша частина цих понять не може бути виписана в законі, вважає Валентин Коваль, і значення інструменту саморегуляції полягає у слідуванні нормам моралі суспільства. Саме в таких точках, коли є наявними проблеми, що не описані в законі, або недостатньо описані, або ж закон визначає ключові аспекти і не передбачає інструментів, має застосовуватися саморегуляція.
На думку Валентина Коваля, саморегуляція найкраще спрацьовує тоді, коли виникає загальна для спільноти проблема, вирішення якої також залежить від дій всієї спільноти.
Член Національної ради Максим Онопрієнко наголосив, що тему варто розглядати з практичного боку і брати до уваги не лише проблеми медіаіндустрії загалом, а й конкретні проблеми мовників, зокрема регіональних. Він сказав про те, що серед факторів, які негативно позначаються на якості медіапродукту, самі журналісти називають «місцеву специфіку». Тут треба мати на увазі не лише можливий тиск і втручання власників у редакційну політику, а й певні близькі зв’язки і знайомства людей у невеликих містах. Представники медіа тісно контактують з місцевими елітами, бізнесом, і часто між особистими взаєминами та професійною об’єктивністю обирають перше. Тому маємо у випусках новин політичну пропаганду, комерційну рекламу, замовні матеріали. Усі ці моменти недостатньо врегульовані в українському законодавстві і згубно впливають на якість продукту. А тим часом телевізійний продукт і досі має великий вплив на глядача, особливо в регіонах, наголосив Максим Онопрієнко.
Для впливу на цю ситуацію, на його переконання, крім законодавчої складової, слід врахувати і два інші чинники. Це – зацікавленість самих журналістів бути незалежними, об’єктивними, адже «місцева специфіка» часто, на жаль, влаштовує самих журналістів; і розуміння аудиторії, що таке журналістські стандарти, бо глядач часто не розрізняє якісного продукту і пропаганди.
Саморегуляції регіональних медіа, впевнений Максим Онопрієнко, сприятиме освітній фактор. Він має бути спрямованим і на виробника, і на споживача продукту. Необхідно розробляти і проводити освітні тренінгові програми, аби покращувати професійний рівень журналістів, а також рівень критичного мислення глядачів. І, безумовно, саме законодавство потребує адаптації до нових медійних реалій, щоби ЗМІ стали бізнесом, а не зброєю для захисту інтересів власників, резюмував член Національної ради.
Про те, що ключові зміни в галузі, в тому числі й щодо дотримання журналістських та етичних стандартів, стануть можливими тоді, коли медіа працюватимуть як бізнес, зауважив і Валентин Коваль. Якщо медіа буть працювати на ринкових умовах і почнуть приносити прибуток, тоді ринок буде забезпечувати достойне життя редакцій, сказав він. На противагу маємо сьогоднішню ситуацію, коли власники постійно вливають у ЗМІ додаткові кошти і відповідно впливають на редакційну політику.
