У Берліні відбувся четвертий навчальний візит у межах проєкту Twinning «Реформування сфери регулювання аудіовізуальних медіа в Україні відповідно до стандартів ЄС та кращих міжнародних практик». Програма тривала три дні й зібрала представників регуляторів Німеччини, Італії, Греції, Франції, які ділилися досвідом, практиками та інструментами, що працюють у Європі.
Відкрила зустріч Мадалена Замбуко, представниця італійського регулятора. Вона привітала учасників і окреслила, чому обмін досвідом між країнами зараз важливіший, ніж будь-коли.
Промова німецьких колег, які цього разу приймали у себе делегації, приємно здивувала. Пан Мірко Воссен (Mirko Vossen) з Державної палати канцлера Рейнланд-Пфальц звернувся до української делегації українською мовою та висловив подяку Збройним силам України за те, що вони відстоюють незалежність України та захищають не тільки її кордони та людей, але й зокрема Європу. Він вкотре підтвердив наміри європейських партнерів в допомозі Україні та привітав її євроінтеграційний курс.
Транскордонне регулювання та співпраця європейських регуляторів
Перший день був присвячений тому, як працюють транскордонні механізми регулювання аудіовізуальних медіа в Європі.
Міхель Вінкелс (DLM, Німеччина) пояснив, як європейські регулятори співпрацюють у випадках, коли мовник зареєстрований в одній країні, але фактично працює для аудиторії іншої. Він детально розповів про принцип країни походження, закладений у Директиву про аудіовізуальні медіапослуги (AVMSD). Там чітко зазначено, що головна відповідальність за нагляд лежить на регуляторі тієї країни, де зареєстровано мовника.
Александрос Ікономоу (NCRTV, Греція) зосередився на інструментах співпраці, передбачених Європейською конвенцією про транскордонне телебачення (EСTT). Він розповів, як ці механізми допомагають узгоджувати рішення в складних ситуаціях, коли в справі задіяні кілька органів з різною юрисдикцією.
Окремо учасники обговорили питання щодо добровільних механізмів співпраці.
Енріко Марія Котуньйо (AGCOM, Італія) представив реальні приклади вирішення спорів між платформами, медіа й користувачами в рамках національного законодавства. Такі процедури є альтернативними, оскільки дозволяють уникати затяжних судів і вирішувати конфлікти швидше.
Берніс Бойєр (Arcom, Франція) говорила про роль ERGA та Меморандум про взаєморозуміння між європейськими регуляторами. Вона пояснила, як ці процеси інтегровані в Європейський акт про свободу медіа (EMFA) і чому добровільні механізми дедалі частіше стають основою для вироблення єдиних підходів у ЄС.
Санкції, адміністративні процедури та практична робота
Другий день був більш прикладним, бо учасники мали змогу попрацювати в робочих групах та застосувати на практиці отримані знання.
Луїджі Маротта (AGCOM) розповів, як в Італії застосовуються адміністративні санкції і на яких підставах визначається розмір штрафів. Він детально пояснив процедуру притягнення до відповідальності операторів і медіа. Цікавим є те, що процедура має чіткий строк у 150 днів і якщо його порушено, санкція не може бути накладена.
Після цього учасники працювали у форматі воркшопу. Метою воркшопу був обмін досвідом між країнами щодо застосування регуляторних норм для різних типів операторів:
- контент-провайдерів щодо запитів про безпосереднє видалення інформації та відповідальності за незаконний або шкідливий контент;
- хостинг-провайдерів щодо застосування механізму повідомлення та видалення (notice-and-takedown);
- інтернет-провайдерів щодо блокування даних на рівні систем доменних імен (DNS).
Учасники в групах розмірковували над тим, як медіарегулятори можуть реагувати на порушення та різні ситуації, пов’язані з онлайн-контентом. Обговорювали, де країни мають спільні підходи, а де – суттєві відмінності. Основним завданням було описати національний досвід, спробувати знайти спільні риси або відмінності в регулюванні й визначити подальші кроки.
Дослідження та реагування на цифрові загрози
Насамкінець йшлося про стратегічні дослідження, які проводять регулятори. Представники регуляторів Німеччини, Франції, Італії та Греції презентували свій досвід у проведенні досліджень та реагування на цифрові загрози.
Франческо Марацо з італійського AGCOM розповів про три дослідницькі ініціативи: комунікаційну обсерваторію, обсерваторію системи новинних медіа та журналістську обсерваторію. Ці ініціативи збирають різні дані про ринок та аудиторію медіа і тому є важливими в подальшому регулюванні ринку.
Докторка Майке Айзенберг з німецького регулятора DLM презентувала їх підхід, де дослідження прямо передбачені національним законодавством. В загальних рисах представила основні дослідження 2025 року та плани на 2026. Наприклад, у 2025 році були проведені дослідження на тему кібергрумінгу, поширення порнографії та секстінгу серед дітей, а також радикалізації поглядів щодо наявності арабського населення в країні. У випадках кібергрумінгу регулятор має на своєму сайті спеціальну форму для повідомлень і виступає першою контактною точкою для дітей та їх батьків у випадках вчинення цього правопорушення. В цьому випадку регулятор співпрацює з місцевою прокуратурою для подальшого відкриття кримінального провадження. Деякі федеральні землі іноді навіть об’єднуються для спільних кампаній, як це було зроблено у випадку кампанії направленої проти секстингу.
Французька експертка Жюлі Руо (Arcom) розповіла про підходи регулятора які частково поєднують як італійський так і німецький досвід. Основні цілі досліджень:
- моніторинг – для виявлення та розуміння трендів, щоб забезпечити відповідність діяльності Arcom актуальним проблемам, з якими стикається сектор;
- регулювання – розслідування справ, інформування про рішення регулятора;
- комунікація – інформування громадськості та сприяння підвищенню авторитету регулятора.
Також грецька експертка Дора Пападакі представила досвід медіарегулятора NCRTV щодо проведення досліджень, а також наглядових заходів і конкретних прикладів притягнення до відповідальності медіа в соціальних мережах, зокрема й на YouTube.
Представниця Національної ради Анастасія Косміна розповіла європейським колегам про останні дослідження українського медіарегулятора за останні 2 роки: гендерний профіль українських медіа, використання ШІ в редакціях та рівень медіаграмотності працівників медіа.
Протягом трьох днів учасники говорили про те, як захищати аудиторію, працювати з новими викликами онлайн-середовища та узгоджувати регуляторні підходи між країнами. Європейський досвід демонструє, що ефективне регулювання неможливе без тісної співпраці між регуляторами, досліджень і практичних інструментів, які реально працюють у складних ситуаціях.
