Акт саморегулювання «Висвітлення в медіа теми дітей війни» підписали найбільші українські медіагрупи

28.11.2022

Робоча група  зі створення правил захисту дітей у медіа, що діє при Національній раді, розробила документ, який сприятиме тому, аби діти, які  разом із дорослими переживають виклики жорстокої війни, були захищені від повторної травматизації в медіа. Свої підписи під документом поставили керівники найбільших медіагруп України – генеральний директор ТОВ «ТРК «Студія 1+1» Ярослав Пахольчук, генеральний директор ТОВ «СТАРЛАЙТ МЕДІА» Олександр Богуцький, голова правління АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» Микола Чернотицький, голова правління ПрАТ «Телеканал «Інтер» Катерина Шкуратова.

Цей документ створювався з метою, щоб медіа, висвітлюючи події воєнної агресії російської федерації проти нашої країни, розповідаючи про дітей, які перебували під обстрілами чи в окупації, втратили рідних чи зазнали ушкоджень, стали зі своїми родинами вимушеними переселенцями тощо, були максимально захищені. Щоб інформація, яку поширюють про них чи їхні родини, не завдала їм шкоди. Ці правила мають підказати медіа, де в таких оповідях, так би мовити, є крихкий лід, на який не можна ступати.

Робоча група відповідально поставилася до опрацювання нової редакції цього Акта, раніше він мав назву «Висвітлення засобами масової інформації теми участі дітей у збройних конфліктах». Зважаючи на те, у яких умовах живуть українські діти в країні, яку щодня обстрілюють «Градами» й «Кинджалами», коли немає тепла і води, коли деякі з них не маю вдосталь харчів, коли перестало існувати усталене поняття «навчальний процес», треба з великою обережністю і розумінням уміти з ними говорити чи показувати їх у новинах.

Як наголосила членкиня робочої групи, докторка психологічних наук, презедентка Української асоціації медіапсихологів та медіапедагогів Любов Найдьонова,  не можна допускати, щоб діти зображувалися в медіа, як «ікона страждань війни», у жодному разі не можна допускати закріплення віктимності (образу жертви) в психології покоління дітей війни. Спілкуючись із ними, треба підбадьорювати їх, шукати правильний тон, щоб не завдавати їм своїми питаннями і уточненнями повторної травми.

Голова робочої групи, відповідальна секретарка Національної ради Олена Ніцко вважає, що Акт № 3 дає медіа необхідні орієнтири – як розкривати чутливі теми, від чого треба утриматися. Навіть багатьом членам робочої групи – а це і працівники медіарегулятора, дитячий омбудсмен, представники індустрії та громадськості – лише під час опрацювання цих тем стало зрозуміло, чому є певні табу, в чому полягає відповідальність медіа, стверджує вона.

Психологи, що входять у робочу групу, на прикладах пояснювали ризики та нюанси, які можуть надзвичайно негативно впливати на психіку маленьких глядачів. Під час розробки Акта № 3 було використано дуже багато зарубіжних джерел про висвітлення збройних конфліктів.

Акт № 3 за своєю суттю є документом саморегуляції, медіа добровільно погоджуються дотримуватися його положень, та водночас він є й актом співрегулювання, бо над ним працювали і погоджували кожен пункт спільно представники індустрії і медіарегулятора,  психологи і громадськість.

Національна рада оприлюднює Акт узгодження № 3 «Висвітлення в медіа теми дітей війни» та рекомендує всім медіа ознайомитися з його положеннями. Документ відкритий для підписання. Всі медіа – телеканали, онлайн-телебачення, радіостанції, інтернет-видання можуть долучитися до його підписання, вивчити його у своїх редакціях та ньюзрумах і дотримуватися запропонованих правил.

Ми всі маємо дбати про покоління українських дітей війни!


Перейти до вмісту