Найперші слова людини «мама» і «тато» багатьма мовами звучать трохи схоже. Але українською звучать нам особливо. Бо це наша мама і це наш тато, які нас безмежно люблять і захищають.
Рідна мова – це не лише спосіб комунікації, це спосіб світосприйняття. Урешті мова – це зв’язок з нашими великими предками і зв’язок з нашими майбутніми нащадками…
Саме тому мова першою зазнає удару окупанта, бо це ключик до душі народу. Ворог втовкмачував нам століттями, що українська – це мова села, це «нарєчіє», чиясь вигадка, мовляв, вона не сучасна і непридатна до вживання в сучасному світі, бо нею неможливо творити. Та все якраз навпаки. І сьогодні ми святкуємо її перемоги. Українська мова квітне на очах. Вільно мовлять і застосовуються мови національних меншин. Маємо чудову літературу, повертаємо світові ті шедеври, що їх диктатори було глибоко закопали разом із авторами.
Методи і політика кремля системні і незмінні. Сучасна війна, розв’язана росією, націлена знищити українську ідентичність, мову, традиції та навіть національну пам’ять. Пропагандистські кампанії, примусова русифікація та переслідування національних меншин, зокрема кримських татар, є частиною цього процесу.
Росія вбиває українських письменників і знищує їх твори. У 2022 р. на окупованій Харківщині росіяни викрали та вбили дитячого письменника Володимира Вакуленка. Влітку 2023 року письменниця Вікторія Амеліна загинула від російської ракетної атаки у Краматорську.
На тимчасово окупованих українських територіях – Донеччині, Луганщині, Запоріжжі, Херсонщині, в анексованому Криму – загарбники закривають українські школи, забороняють мову, глушать мовлення, нищать книги та видавництва, нав’язують свою пропаганду через підконтрольні медіа. Переслідують кожного, хто не зрікається своєї ідентичності, репресують кримських татар.
Століттями українська зазнавала утисків та переслідувань з боку москви – Валуєвський циркуляр, Емський указ, заборони книговидання, але завжди відроджувалася і вражала красою. Бо наша нація непереможна, допоки вона жива – житиме і наша мова!
