Toggle accessibility panel
Accessibility settingsAlt S
Top accessibility panelAlt 1
Right accessibility panelAlt 2
Bottom accessibility panelAlt 3
Left accessibility panelAlt 4
Show keyboard shortcuts accessibility panelAlt 5
Toggle keyboard shortcuts accessibility panelAlt 6
Reset all accessibilityAlt Q
Change font sizeAlt A
Increase font sizeAlt +
Reset font sizeAlt X
Decrease font sizeAlt -
Change line height Alt H
Increase line heightAlt U
Reset line heightAlt J
Decrease line heightAlt M
Change letter spacingAlt >
Increase letter spacingAlt R
Reset letter spacingAlt F
Decrease letter spacingAlt V
Change word spacingAlt <
Increase word spacingAlt E
Reset word spacingAlt D
Decrease word spacingAlt C
Readable fontAlt G
Highlight titles Alt T
Text zoomAlt Z
Invert colorsAlt I
Bright contrastAlt W
Dark contrast Alt B
Keyboard navigationAlt K
Big white cursor Alt Y
Big black cursor Alt N
Prevent animationAlt P
Skip to page content

Віцепрезидент Європейського суду пояснив, як контролювати мову ворожнечі та у чому небезпека цифрових платформ

05.12.2024
Cуддя, віцепрезидент Європейського суду з прав людини Арнфінн Бордсен

Демократичне суспільство не може функціонувати без плюралізму думок, вільного висловлювання медіа та колективної пам’яті щодо резонансних тем. Будь-яка мова ворожнечі – це зазіхання на права людей. Таку думку висловив суддя, віцепрезидент Європейського суду з прав людини Арнфінн Бордсен на 26-му пленарному засіданню Керівного комітету Ради Європи з питань медіа та інформаційного суспільства (CDMSI). У засіданні бере участь і Україна, яку представляє голова Національної ради Ольга Герасим’юк.

У своєму зверненні до експертів Комітету віцепрезидент Європейського суду наголосив, що демократія не може бути звужена на вимогу більшості.

«Хейт-спіч – це зазіхання на права людини. Сприяння утвердженню невидимості меншини, і особливо з причини гомосексуальності, є порушенням прав людини. І це порушення не лише щодо гідності конкретних осіб чи груп – це про рівень демократії суспільства», – наголосив Арнфінн Бордсен.

Суддя додав, що у встановленні плюралізму думок особливу роль відіграють саме медіа, а тиск влади на їхню діяльність є неприйнятним.

«Не може бути демократичним суспільство без медіаплюралізму. Жоден прямий чи не прямий тиск на журналістів з боку влади є неприйнятним, а участь громадськості в усіх суспільних процесах – дуже важлива», – уточнив Арнфінн Бордсен.

У цьому контексті віцепрезидент Європейського суду наголосив на важливості законодавства SLAPPs і, як приклад, згадав зарахування деяких російських медіа до агентів іноземного впливу через явні ознаки стигматизації.

На початку 2024 року Рада Європи ухвалила нові європейські стандарти, що регулюють питання SLAPPs. Ідеться про Рекомендацію Ради Європи CM/Rec(2024)2 і Директиву (ЄС) 2024/1069 Європейського парламенту та Ради про захист осіб, які беруть участь у громадській діяльності, від очевидно безпідставних позовів або зловживань судовими процесами. В Україні вже є кілька прикладів SLAPP-позовів проти журналістів.

На думку Арнфінна Бордсена, окремим викликом для демократії у наші дні є технологічний розвиток в Інформаційній сфері. Яскравий тому приклад – вибори, коли цифрові платформи стають джерелом різноманітних небезпек. Інструменти й технології, доступні на платформах, у соцмережах, часто розкривають широке поле для дезінформації.

Учасники зустрічі радилися із суддею у питанні відповідальності за хейт-спіч, який нерідко звучить у соцмережах, яким чином це питання регулювати і який є досвід контролю цього питання.

Нагадаємо, у ці дні у Страсбурзі (Франція) триває 26-ше пленарне засідання Керівного комітету Ради Європи з питань медіа та інформаційного суспільства (CDMSI). Україну на заході представляє голова Національної ради Ольга Герасим’юк.