30 листопада заступник голови Національної ради Уляна Фещук взяла участь у конференції «Свобода вираження поглядів та виборчий процес в Україні: старі та нові виклики», організованій Офісом Ради Європи в Україні в рамках проекту «Партнерство заради належного урядування». Йшлося про законодавче регулювання висвітлення виборів у ЗМІ, журналістські етичні стандарти, роль інтернету і соціальних медіа у передвиборних кампаніях, фейкові новини та втручання у виборчий процес.
Національна рада в частині регулювання законодавства про вибори фактично є «беззубою», оскільки відповідно до законодавства має право вживати заходів реагування лише стосовно порушень Законів «Про телебачення і радіомовлення» і «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», сказала Уляна Фещук. Тож санкції, накладені за порушення виборчого законодавства, будуть цілком успішно оскаржені в суді. Іншим аспектом є сам процес і часові терміни проведення перевірок. Нині вони визначені таким чином, що поки регулятор пройде усю процедуру, виборча кампанія може завершитися, а порушення, яке слід було усунути одразу ж, триватиме, тим самим впливаючи на вибір, який роблять громадяни. Тому для успішного розв’язання цієї ситуації Національна рада наполягала на тому, щоб законом було передбачено можливість застосовувати регулятором санкції або принаймні щоб була змога звертатися до суду про порушення норм виборчого законодавства.
Уляна Фещук також зупинилася на новому виборчому кодексі, який цього тижня ухвалений парламентом у першому читанні. За її словами, описана ситуація в ньому не вирішена, оскільки зміни до профільних галузевих законів не вносяться. А отже, Національна рада і далі не матиме повноважень вживати заходів реагування за порушення виборчого законодавства.
Зі свого боку медіа-юристка Центру демократії та верховенства права Віта Володовська зауважила, що при підготовці правок до другого читання були внесені пропозиції щодо відповідних змін до Закону «Про телебачення і радіомовлення». Вони передбачають розширення повноважень Національної ради щодо здійснення нагляду за дотриманням телерадіоорганізаціями і провайдерами програмної послуги законодавства про вибори і можливість застосування санкцій попередження і штрафу.
Учасники конференції обговорили деякі нововведення виборчого кодексу, зокрема збільшення тривалості роликів передвиборної агітації до трьох хвилин, нині ця норма становить 30 секунд. Висловлювалися думки, що така норма стане непосильним тягарем для маленьких партій, у яких фінансування менше порівняно з великими.
Заступник голови Національної ради також назвала низку проблем, які можуть суттєво впливати на майбутній виборчий процес – це інтернет-медіа, друковані ЗМІ, соціальні мережі, фейкові новини. На жаль, нині у журналістів настілки низький рівень соціальної відповідальності, що вони погоджуються виконувати завдання щодо створення замовних матеріалів і неправдивих повідомлень.
Обговорюючи питання дотримання журналістських етичних стандартів під час виборів, учасники конференції зауважили, що у цей період мають діяти ті самі принципи, що й завжди, – збалансованість, неупередженість, повнота, незалежне інформування, відсутність фейкових новин. На думку генерального секретаря, омбудсмана Фламандської ради журналістики Пітера Кнапена, сьогодні журналістика, що опинилася під впливом нових медіа, виживе, якщо їй довірятимуть. Тому медіа мають бути зацікавлені у якісному інформуванні, дотриманні стандартів і напрацюванні механізмів розв’язання спорів без участі держави. Однак при цьому всі гравці ринку повинні дотримуватися визначених правил саморегулювання. Водночас українські експерти, серед яких і заступник шеф-редактора «Детектора медіа» Галина Петренко, мало вірять у саморегуляцію в українських умовах, віддаючи перевагу співрегулюванню.
Запрошені фахівці говорили про значні зміни у виборчих трендах, де інтернет і соцмережі відіграють далеко не останню роль, хоча надмірного їх впливу на вибори 2019 року в Україні не буде. Достатньо сильними залишаються позиції як телебачення, так і інших традиційних методів агітації під час виборів. Водночас уже зараз потребує більш глибокого обговорення із залученням широкого кола експертів, політичних технологів, комп’ютерних фахівців проблема дедалі більшого залучення до виборчої агітації інтернет-технологій, щоб з’ясувати, якою мірою це питання може бути вирішене на законодавчому рівні.
За результатами проведення конференції «Свобода вираження поглядів та виборчий процес в Україні: старі та нові виклики» будуть видані рекомендації для українських сторін, що тією чи іншою мірою залучені до виборчого процесу.
