2 листопада члени Національної ради взяли участь у конференції «TIM 2017: Telecom, IT, Media», яка об’єднала фахівців інформаційних технологій, телекомунікаційної, медіасфери та інших галузей ринку комунікацій.
Конференція стала майданчиком для обговорення представниками різних сегментів телекомунікаційного ринку проблемних питань, планів, перспектив розвитку тощо.
Окрема сесія заходу була присвячена змінам, які чекають на ринок медіа найближчі роки. Представники медіагруп поділилися своїм баченням щодо тенденцій розвитку галузі, розповіли про тарифну політику і ціни, за якими у 2018 році продаватимуть свої канали провайдерам програмної послуги, і загалом про майбутнє ринку платного телебачення.
Одним із ключових питань обговорення стало запровадження медіагрупами кодування супутникового сигналу телепрограм, яке, як очікується, має відбутися у травні наступного року.
За словами відповідального секретаря Національної ради Олександра Ільяшенка, наріжним каменем при розгляді цього питання регуляторним органом стане можливий вплив на інформаційну безпеку в країні й можливість отримання доступу до вітчизняних каналів жителями Криму, Донецької і Луганської областей. Національна рада не може заборонити чи зобов’язати кодувати сигнал, сказав Олександр Ільяшенко, однак розгляне питання можливості внесення кодування сигналу до плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору України. «Наше завдання – створювати на ринку умови, щоб він міг і розвиватися, і заробляти», – сказав він.
Учасників заходу цікавили також терміни вимкнення аналогового сигналу і шляхи розвитку ринку після цієї дати. Поки визначена постановою Кабінету Міністрів України дата 30 березня 2018 року, на думку відповідального секретаря Національної ради, є цілком реальною, тож регулятор виконує своє завдання із розробки плану поетапного відключення аналогового сигналу.
Під час сесії, присвяченій діяльності провайдерів програмної послуги, йшлося про можливість створення електронних кабінетів, що, на думку представників індустрії, мало б спростити процес комунікацій із державними органами, у тому числі й Національною радою. В обговоренні цього питання взяли участь члени Національної ради Валентин Коваль і Олег Черниш.
Валентин Коваль, зокрема повідомив, що певні елементи електронного кабінету вже існують. Нині в Національній раді створюється спеціальна платформа для подання інформації про прозорість медіавласності, яка у січні – березні наступного року працюватиме у тестовому режимі. «Таким чином, певний функціонал для створення електронних кабінетів закладено», – зазначив він. Водночас відкритим залишається питання, як можна буде адаптувати систему регулятора до систем інших органів.
Олег Черниш зі свого боку зауважив, що для того, щоб функціонували електронні кабінети, необхідно вносити зміни до законодавства, щоб уникнути потреби дублювання документів у паперовому вигляді. Загалом реалізація цього задуму, на його переконання, має полегшити співпрацю регулятора і ліцензіатів.
