До 180-річчя від дня народження видатного українського вченого, мандрівника і гуманіста Миклухо-Маклая в Австралії відбулася Міжнародна науково-освітня конференція «Миклухо-Маклай: між народами і континентами». На відкритті заходу, який проходив онлайн, виступила голова Національної ради Ольга Герасим’юк.
У вітальному слові Ольга Герасим’юк говорила про те, що його наукова спадщина важлива не тільки для історії антропології та географії, а й для розуміння того, як наука може протистояти упередженням.
Важливо й цікаво досліджувати українське коріння Миклухо-Маклая, знати історію його родини та краще розуміти середовище, у якому формувалися його погляди. І все ж масштаб Миклухо-Маклая визначається не лише обставинами його життя чи походженням, а передусім тим, як він розумів людину. Учений обстоював рівність людських рас і захищав права корінних народів. Він прагнув пізнавати інші культури, а не оцінювати їх за мірками власного суспільства. У цьому – один із головних уроків його наукової та гуманістичної спадщини.
«Йдеться не про те, щоб звузити постать світового масштабу до національної належності, а про те, щоб побачити її повніше – з усією складністю біографії, культурного середовища та переконань. Українське коріння Миклухо-Маклая – це не просто факт родоводу, а частина його особистої історії. І сьогодні важливо глибше досліджувати цю спадщину та точніше визначати місце України в ній».
Миклухо-Маклай належить до тих учених, чия біографія відкриває більше, ніж історію окремого дослідника. Вона дає змогу побачити, як родинне коріння, особисті переконання й досвід пізнання інших народів поєднуються в долі людини світового масштабу.
Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров наголосив на необхідності повертати видатних українців у національну історію та звільняти її від російських імперських трактувань. Він звернув увагу на шляхетське коріння Миклухо-Маклая та його зв’язок зі Стародубщиною – історичними українськими землями.
Про австралійський період життя вченого розповіла Наталія Пошивайло-Таулер, віцепрезидентка Світового конгресу українців, голова освітньої референтури Світової федерації українських жіночих організацій та голова оргкомітету конференції. Зокрема, вона представила дослідження родинної історії Миклухо-Маклая та щоденників його дружини Маргарет Емми, які допомагають простежити зв’язки родини з Україною і внесок у збереження спадщини вченого в Австралії.
Програма конференції охопила три напрями: місце Миклухо-Маклая в історії науки та культурній антропології, його українську історико-культурну спадщину, а також мовні й літературні аспекти його наукового доробку.
Учасники також обговорили роль науки й освіти у збереженні історичної пам’яті та зміцненні гуманітарної безпеки. За підсумками конференції домовилися видати збірник матеріалів українською та англійською мовами, щоб результати досліджень були доступні в Україні та за кордоном.
Конференцію організували з ініціативи пані Наталі Пошивайло-Таулер, очільниці освітньої референтури Світової федерації українських жіночих організацій, Світового конгресу українців, українських університетів, наукових товариств, бібліотек, музеїв та українських організацій Австралії. Конференція об’єднала науковців, істориків, освітян, музейних працівників і дослідників із 10 країн світу та 12 міст України.
