У вересні 1941 року в окупованому нацистами Києві розпочалися масові розстріли в Бабиному Яру. Лише 29 і 30 вересня там було вбито понад 33 тисячі євреїв. У наступні роки жертвами нацистського терору стали також роми, військовополонені, пацієнти психіатричної лікарні та інші цивільні.
Бабин Яр став одним із символів Голокосту і водночас нагадуванням про те, до чого призводять ненависть, дискримінація та переслідування людей за їхнім походженням, переконаннями чи іншими ознаками.
Сьогодні Україна знову живе в умовах терору та війни. російська агресія несе масові вбивства цивільних, катування, депортації, руйнування міст і сіл. Ударів зазнають і місця, пов’язані з історичною пам’яттю, зокрема меморіальний комплекс «Бабин Яр» у Києві.
Пам’ять про минулі злочини сьогодні дуже важлива. Документувати те, що відбувається, називати злочини своїми іменами та зберігати свідчення для майбутнього.
«Ніколи знову» має бути не лише словами пам’яті, а спільною відповідальністю за те, щоб злочини проти людей не залишалися безкарними.
