Звернення Національної ради до медіа щодо протизаконного витоку досудової інформації та розголошення даних оперативно-розшукової діяльності у справі про вбивство Ірини Фаріон

19 липня 2024 року ввечері у Львові скоєно вбивство української громадської і політичної діячки, мовознавиці, педагогині Ірини Фаріон. 25 липня у м. Дніпрі було затримано 18-річного підозрюваного у вбивстві. Цього дня журналісти низки медіа оприлюднили дані про особу підозрюваного – ім’я, прізвище та по батькові, вік, його фотозображення, місце, де він проживає та навчається. Крім того, окремі медіа взяли коментар у батька підозрюваного, що нині служить в лавах ЗСУ.
Медіарегулятор звертає увагу представників медіа на необхідність дотримання прав людини, зокрема права на приватність, та презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України) при висвітленні розслідування цього резонансного злочину, а також етичних стандартів журналістики.

На жаль, окремі медіа, розповідаючи про подробиці вбивства, розкрили деталі, яких не мали розкривати ані за законом, ані з точки зору етики чи професійних стандартів.
Публікація персональних даних затриманого є порушенням українського законодавства, зокрема ст. 296 Цивільного кодексу України. Наголошуємо на дотриманні медіа наступних правових норм.

• ім’я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом.
• ім’я потерпілого від правопорушення може бути обнародуване лише за його згодою.
• ім’я учасника цивільного спору, який стосується особистого життя сторін, може бути використане іншими особами лише за його згодою.
• використання початкової літери прізвища фізичної особи у засобах масової інформації, літературних творах не є порушенням її права.

Національна рада України звертається до медіа з вимогою дотримуватися наступних рекомендацій:

1. При висвітлені кримінальних правопорушень необхідно враховувати права осіб, про яких ідеться в матеріалі. Інформація про фізичну особу, яка фігурує в ситуації ймовірного правопорушення, може бути поширена за її згоди або в разі суспільної необхідності, коли право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її розповсюдження. Неприпустимо розкривати імена фігурантів кримінального провадження.
2. Неприйнятним є використання журналістами емоційно забарвленої лексики в новинах, особливо коли йдеться про висвітлення злочинів. Такий підхід може як підірвати довіру критично мислячої аудиторії до певного медіа, так і може спотворити зміст інформації та створити хибне враження у читача.
3. Вказувати на расову, національну, релігійну належність імовірного правопорушника і т. п. варто лише в тому разі, якщо він оголошений у розшук правоохоронцями й відповідні ознаки є ідентифікуючими, тобто допомагають виявити цю особу. У протилежному випадку такі згадки сприятимуть підкріпленню поширених стереотипів та дискримінації захищених груп. Не варто згадувати про родинні чи службові зв’язки, участь у громадських організаціях, якщо такий факт не має явного стосунку до вчинення правопорушення.
4. Потрібно пам’ятати, що основною функцією журналістики є подання своїй аудиторії якнайповнішої інформації, а не знаходження правопорушника, доведення його вини (це функція правоохоронців). Допомога в розкритті правопорушення з боку медіа має надаватися без очевидної шкоди для основної суспільної функції журналістики. Виходячи з цього, журналісту варто утримуватися від просування якогось суб’єктивного погляду на подію, який вважається ним правильним і вартим відстоювання (зокрема щодо (не)винуватості певної особи, навіть якщо підкреслено, що це суб’єктивна точка зору).
5. Якщо поліція назвала ім’я затриманого (підозрюваного, обвинуваченого), то в такому випадку подання його точки зору вимагають ще і професійний стандарт збалансованості та принцип гарантування неупередженості суду. Якщо затриманий чи підозрюваний (його адвокат) відмовилися від коментарів, про це необхідно зазначати в матеріалі.
6. Необхідно належним чином розділяти особу затриманого (підозрюваного, обвинуваченого) та його родину. Згода першого фігурувати в матеріалі ЗМІ не означає автоматичної згоди його родини на те ж саме. Згоду необхідно отримувати в кожного особисто, а також зважати на те, що ступінь обізнаності й розуміння наслідків появи в медіа в різних членів родини може бути різним, тому не для всіх із них це рішення без належного його роз’яснення може виявитися повністю усвідомленим.
7. Журналісти в жодному разі не повинні порушувати презумпції невинуватості, тобто ідентифікувати особу в той чи інший спосіб як винувату в учиненні правопорушення до винесення відповідного судового рішення щодо вини цієї особи. Це правило є жорстким для випадків, коли правопорушення розслідується правоохоронними органами або справу по ньому вже передано до суду.
8. Медіа мають точно передавати юридичні терміни, які описують статус особи. Згідно зі статтями 42-43 Кримінального процесуального кодексу:

• підозрюваним є особа, якій у порядку КПК повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом.
• обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в належному порядку.
• виправданим у кримінальному провадженні є обвинувачений, виправдувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.
• засудженим у кримінальному провадженні є обвинувачений, щодо якого набрав законної сили обвинувальний вирок суду.

Національна рада звертає увагу на необхідність неухильного дотримання етичних і професійних стандартів у діяльності медіа та прав людини, що закріплені в Конституції України та в українських законах.