До уваги керівників телерадіоорганізацій!
До Національної ради листом звернулося Міністерство соціальної політики України, яке висловлює занепокоєння ситуацією щодо оприлюднення реальних життєвих історій дітей у засобах масової інформації з їх безпосередньою участю на телебаченні.
Часто з метою зростання власних рейтингів ЗМІ оприлюднюють факти з життя дітей, нерідко вони стосуються сексуального насильства над ними, ранньої вагітності, пологів, вчинення ними правопорушень і злочинів. Водночас така інформація надалі може мати негативний вплив на життя дітей у громаді чи соціумі, тобто спричинити осуд, гоніння, дискримінацію тощо.
Україна 1991 року ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини, в якій визначено, що жодна дитина не може бути об’єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність. Крім того, стаття 17 Конвенції говорить про те, що держави-учасниці визнають важливу роль засобів масової інформації і забезпечують, щоб дитина мала доступ до інформації і матеріалів із різних національних і міжнародних джерел, особливо до таких інформації і матеріалів, які спрямовані на сприяння соціальному, духовному і моральному благополуччю, а також здоровому фізичному і психічному розвитку дитини. Відтак сприяння може отримувати лише поширення інформації та матеріалів, корисних для дитини в соціальному і культурному аспектах, натомість від матеріалів, які завдають шкоди благополуччю дітей, має бути належний захист.
Питання забезпечення прав неповнолітніх і юнацтва при створенні, підготовці й розповсюдженні телерадіопрограм регламентується і низкою вітчизняних законодавчих актів. Зокрема, це профільний Закон «Про телебачення і радіомовлення» (стаття 62), Закон України «Про захист суспільної моралі», Закон України «Про охорону дитинства». У тому числі й дітей стосуються норми Цивільного кодексу України, Закону України «Про рекламу» щодо необхідності згоди особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку і використання її імені. Також стаття 11 Закону України «Про інформацію» зазначає, що збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди можливе лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. Міністерство соціальної політики зазначає, що згода законних представників дітей на оприлюднення персональної інформації чи участь дітей у зйомках часто має номінальний характер і порушує права дітей, зокрема на захист конфіденційної інформації. Непоодинокими є випадки, коли мати дитини-жертви сексуального насильства дає згоду на участь дитини у зйомці телепередачі, в якій оприлюднюються обставини справи, висвітлюється обличчя дитини, тоді як в органах судової влади тривають процеси або слідство, і вихід такої передачі може порушити права дитини на правосуддя.
Звертаємо увагу телерадіоорганізацій на те, що, розповсюджуючи інформацію про неповнолітніх, журналісти і працівники ЗМІ зобов’язані дотримуватися якнайвищих етичних і професійних норм. ЗМІ повинні розглядати порушення прав дітей та питання, пов’язані з безпекою дітей, їхнім правом на особисте життя, захищеністю, освітою, здоров’ям і соціальним благополуччям, а також всіма формами експлуатації, як важливі проблеми для вивчення та громадського обговорення.
Нагадуємо, що одним із найважливіших принципів Міжнародної федерації журналістів є принцип, згідно з яким журналістська діяльність, що зачіпає життя і добробут дітей, завжди має провадитися з урахуванням їх вразливого становища.
Так, Міжнародна федерація журналістів напрацювала такі принципи роботи журналістів, яких вони повинні дотримуватися у своїй діяльності:
- домагатися найвищого рівня щодо точності і чутливості під час створювання матеріалів, пов’язаних із дітьми;
- уникати використання у своїх передачах або публікаціях зображень, що несуть шкідливу для дітей інформацію;
- уникати використання стереотипів і сенсаційного подання матеріалів, які стосуються дітей, з метою привернути до них увагу;
- ретельно обмірковувати наслідки оприлюднення будь-яких матеріалів, що стосуються дітей, і зводити до мінімуму можливу шкоду для них;
- стерегтися візуальної або будь-якої іншої ідентифікації дітей, за винятком тих випадків, коли це необхідно в громадських інтересах;
- надавати дітям, наскільки можливо, право доступу до ЗМІ з метою висловлення своїх власних думок без будь-яких підштовхувань;
- уникати використання сексуалізованих образів дітей;
- використовувати законні відкриті справедливі методи отримання фотографій дітей і, де можливо, отримувати їх за повідомлення та згодою дітей, їх батьків чи опікунів;
- не платити дітям чи їх батькам за надані матеріали, якщо тільки це не очевидно в інтересах дитини.
Засоби масової інформації мають пам’ятати, що не повинні розглядати і висвітлювати становище дітей лише у вигляді окремих подій. Натомість мають постійно висвітлювати процеси, які можуть призвести або ведуть до цих подій.