У Києві пройшов Третій діалог національних меншин (спільнот) «Посилення захисту національних меншин (спільнот)». Учасники обговорили, як покращити взаємодію між державою та національними спільнотами, забезпечити їхні права на освіту, зберегти ідентичність, а головне – захистити від дискримінації. Від Національної ради в заході взяла участь Маріна Ткачук, директорка департаменту контролю, аналізу, стратегічного та регіонального розвитку.
Захід став майданчиком для відкритого діалогу між представниками державних установ, міжнародних організацій і громадянського суспільства. Основна увага була приділена питанням євроінтеграційної політики України у сфері прав національних меншин, доступу до освіти рідною мовою, подолання стереотипів і мови ворожнечі в медіапросторі.
Маріна Ткачук виступила на панельній дискусії «Діалог з представниками державних інституцій: Визначення прогалин для кращої взаємодії, співпраці та координації на національному та місцевому рівнях», де розповіла про нові можливості, які відкриває чинне медійне законодавство, зокрема щодо захисту від дискримінаційного контенту. Також наголосила на ролі медіа у формуванні безпечного інформаційного простору.
«Медіа – це не лише телебачення і радіо, а й онлайн-медіа та друкована преса. Через медіа формується наша реальність. Тому для Національної ради важливо не просто фіксувати порушення, а бути активним учасником діалогу. Ми вдячні за запрошення долучитися до цієї розмови, бо віримо — саме у партнерстві народжуються системні рішення», – наголосила вона.
Маріна Ткачук нагадала, що з 31 березня 2023 року, після того як набув чинності Закон «Про медіа», повноваження Національної ради значно розширилися – тепер регулятор стежить не лише за телебаченням і радіо, а й за онлайн-медіа та друкованими виданнями. Уже зареєстровано близько 4000 друкованих медіа, які виходять 29 мовами. Серед них є і видання, які друкуються мовами національних меншин. Крім того, в регіонах, зокрема Одеській, Чернівецькій і Закарпатській областях, телевізійне мовлення теж створює контент мовами спільнот.
«Ми маємо забезпечити, щоб у цьому просторі не було місця для дискримінаційних висловлювань. Саме тому Національна рада працює над правилами, які захищають кожну людину, незалежно від мови, культури чи походження», – акцентувала Маріна Ткачук.
За її словами, медіарегулятор активно реагує на випадки мови ворожнечі, які, на жаль, почастішали в онлайн-середовищі після початку повномасштабного вторгнення. У співпраці із представниками національних спільнот розробляються критерії етичного висвітлення тем, що стосуються меншин. Ще одне нововведення — запуск механізму співрегулювання, який уперше в Європі з’явився саме в Україні. Держава, громадський сектор та інші інституції разом створюють кодекси мовлення. Це своєрідні правила гри для медіа, які допоможуть зменшити ризики дискримінації.
Фахівчиня закликала представників спільнот виявляти активність у питаннях протидії мові ворожнечі. У разі виявлення таких випадків громадяни можуть звертатися до Національної ради – в кожному регіоні працюють наші представники. Регулятор відкритий до співпраці, адже спільною метою є формування безпечного інформаційного простору.
Під час заходу учасники поділилися своїм досвідом, озвучили нагальні проблеми та запропонували шляхи вирішення.
Третій діалог національних меншин відбувся в межах співпраці спільного проєкту ЄС та Ради Європи «Підтримка впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин в Україні» – за участі Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини і ГО «Рада національних спільнот України», а також дипломатичних місій, акредитованих в Україні.
