Після проголошення у 1991 році Акта незалежності України та визнання світовою спільнотою нашої держави постала потреба юридично закріпити державний суверенітет, цілісність території, національну ідентичність та основи демократичного ладу. 28 червня 1996 року стало без перебільшення історичною подією, перемогою демократії та верховенства національних інтересів. Після майже 24 годин безперервної роботи український парламент ухвалив Основний Закон. Світова спільнота високо оцінила закладені в Конституції України загальнолюдські цінності, визнавши її однією з найдемократичніших у Європі.
Історія розвитку українського конституціоналізму бере свої витоки ще з козацької доби. У далекому 1710 році гетьман Пилип Орлик уклав одну з перших найпрогресивніших тієї епохи європейських конституцій. Притаманні українцям устремління утвердити правову державу та юридично закріпити територіальну недоторканність знайшли в подальшому втілення майже через століття в Конституції Української Народної Республіки 1918 року. Основними постулатами цих основоположних документів, з огляду на зазіхання москви, були незалежність і цілісність України.
Історичний контекст незмінно актуальний. Сьогодні українці знову змушені боронити принципи, що закладені в Конституції. Наші воїни захищають землю, суверенітет, права і свободи громадян. Багато з нас втратили власний дім, але, на щастя, не втратили України в собі. російська окупація тимчасова, вона не переможе вічні для кожного українця істини: незалежність, територіальну цілісність, мову, Україна – була, є і буде цілісною й недоторканною. Разом ми здолаємо ворога.
З Днем Конституції!
Слава Україні!
