Відповідальний секретар Національної ради Юрій Зіневич 8 липня взяв участь в онлайн-зустрічі з обговорення законопроєкту про медіа. Дискусія була організована Telecom Ukraine і проєктом Дні електронних комунікацій і стосувалася впливу нового законопроєкту на галузь провайдерів програмної послуги.
Наблизити українське медійне законодавство до сучасного рівня технологічного розвитку і водночас спростити державне регулювання галузі – таку мету ставили перед собою розробники нового законопроєкту про медіа. Крім того, розробники працювали над тим, щоб визначити ефективні й сучасні засади захисту прав споживачів на вільне отримання інформації, а також законні механізми визначення і обмеження шкідливого контенту, розповів під час зустрічі Юрій Зіневич. Важливо, що законопроєкт імплементує в національне законодавство норми Директиви про аудіовізуальні медіапослуги і фіксує в одному законодавчому акті увесь комплекс норм, які стосуються галузі аудіовізуальних медіа.
«Законопроект встановлює єдині та прозорі правила гри для всіх учасників ринку. І дуже важливим є те, що цей закон по суті об’єднає у собі декілька галузевих законів і більше не доведеться шукати відповіді на питання щодо діяльності тих чи інших медіа у різних законах. Усе буде зібрано в одному акті, що безумовно буде зручним для всіх», – висловився він.
Юрій Зіневич наголосив на тому, що робота над законопроєктом проводилася на дуже високому фаховому рівні. До неї, окрім народних обранців, були залучені представники Національної ради, індустрії, зокрема різних медіа-груп, громадських організацій. «Тобто коло залучених спеціалістів було, на мій погляд, максимально широким, і всі залучені до розробки законопроекту особи є експертами, які мають практику і працюють у різних медіа, є адвокатами».
Значною в роботі була підтримка Офісу Ради Європи в Україні. Він допомагав у проведенні робочих груп за участі народних депутатів, вітчизняних та європейських експертів.
Відповідаючи на запитання про те, чи перетвориться Національна рада в «мега-цензора», Юрій Зіневич зауважив, що не бачить для цього підстав у запропонованому законопроєкті. Це пояснюється кількома аспектами
Перший – той, що всі обмеження щодо змісту інформації або контенту в медіа фактично перенесені до обговорюваного законопроекту з уже чинного законодавства України. Це, зокрема, Кримінальний Кодекс, Закони України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів, «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Однак на цьому критики законопроекту чомусь намагаються не зупинятися.
Другий – передбачене створення органу співрегулювання. До нього мають увійти представники всіх медіа. Завданням цього органу буде розробка кодексів мовлення, які чітко врегулюють питання, щодо яких є певні побоювання стосовно суб’єктивного сприйняття, а відповідно і застосування регулятором. «Саме ця новела покликана зняти певну напругу, яка наразі існує між регулятором та індустрією», – вважає Юрій Зіневич.
Він нагадав, що законопроєкт не регулює діяльність журналістів чи блогерів, не вказує їм що робити. Він дає їм статус і права. Самі ж «контентні обмеження встановлені у кожній демократичній країні світу, адже вони не дають порушувати закони держави та права інших осіб. Але водночас такі контентні обмеження не є цензурою».
Юрій Зіневич звернувся із проханням до тих, хто справді хоче зрозуміти, що пропонує і передбачає законопроєкт «Про медіа», не вірити різноманітним чуткам, а самостійно читати і вивчати його.
