16 листопада 2018 року Комітет Європарламенту із закордонних справ (AFET) провів пленарне засідання, на якому був представлений звіт про результати виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Автором документа є німецький євродепутат Міхаель Галер.
У Звіті зазначено, що укладення Угоди про асоціацію мало позитивний вплив, і акцентовано увагу на проблемних аспектах, що потребують розв’язання найближчим часом. Підкреслено, що в багатьох сферах спостерігаються поступові зрушення у кращий бік. Мова йде про судову систему, процеси децентралізації, освіту тощо.
Важливе місце у Звіті присвячено розгляду інституційних рамок для реалізації заходів асоціації як Україною, так і ЄС із фокусуванням на потенціал людських ресурсів і досвід. У документі містяться пропозиції щодо посилення зусиль у нарощенні адміністративного потенціалу, а також посилення механізмів моніторингу та контролю за реалізацією заходів для найбільш ефективного виконання завдань із асоціації.
У документі відзначено реформи України у сфері державного управління, децентралізації, оборони та безпеки, а також у забезпечення макроекономічної стабільності.
За звітний період Україна реалізувала більше проєвропейських реформ ніж за всі попередні роки незалежності.
Під час моніторингу ситуації в Україні були враховані проблеми трансформаційного характеру в умовах воєнних дій та спроб дестабілізації.
У документі зазначено, що ЄС продовжує політику обмежувальних заходів проти Російської Федерації. Наразі обговорюється питання щодо більш широкої участі ЄС у розв’язанні конфлікту шляхом призначення спеціального посланника ЄС із питань конфлікту у Східній Україні та Криму, а також перенесення санкцій стосовно окремих осіб та підприємств, які отримують прибуток від такої ситуації, до того часу, поки Україна повністю відновить суверенітет і територіальну цілісність.
Виділено п’ять ключових сфер, на яких потрібно зосередити увагу в країні: координація, відповідальність, встановлення пріоритетів, моніторинг і комунікація.
У Звіті зазначено, що ситуація з правами людини у Криму значно погіршилася. Порушення свободи слова, зловживання ЗМІ і насильницьке нав’язування російського громадянства набули системного характеру, а основоположні права і свободи людини у Криму не гарантуються.
Також аналізуються досягнення та проблемні аспекти у медіа-сфері.
Повний текст звіту доступний за посиланням.
