Європейська Аудіовізуальна Обсерваторія (ЄАО) опублікувала новий звіт «Key Trends 2019/2020» щодо ключових тенденцій в аудіовізуальному секторі протягом 2019-2020 років, де міститься детальний огляд європейських аудіовізуальних ринків стосовно перебігу подій у таких сферах, як кінематографія, телебачення, послуги відео на замовлення, моделі фінансування аудіовізуального контенту, статистика поширення європейських творів у 40 європейських державах.
Основні аспекти звіту включають відповіді на такі запитання:
- Які гравці займають домінуючі позиції у європейському аудіовізуальному медіаландшафті?
- Які останні тенденції індустрії кіновиробництва, телебачення та послуг відео на замовлення?
- Яким чином у Європі забезпечується фінансування виробництва нового контенту і наскільки успішно він розповсюджується?
ФІНАНСУВАННЯ
Найбільшими джерелами фінансування європейських художніх фільмів стали державне фінансування та інвестиції мовників, на які припало відповідно 26% та 24% загального фінансування, на третій та четвертій позиції відповідно – інвестиції виробників (18%) та попередні продажі (15%) (Мал. 1).
Звіт продемонстрував істотні відмінності щодо фінансування фільмів у різних країнах. Дані свідчать, що обсяг державного фінансування художніх фільмів зменшується зі збільшенням розміру ринку, і навпаки. Так, 21% державного фінансування припадало на 5 великих ринків, 43% – на ринки середнього розміру і понад 54% – на невиликі за розміром ринки (Мал. 2). Вибірковий аналіз також дозволив виявити наявність структурних відмінностей у фінансуванні фільмів різних бюджетних розмірів. Загалом, фільми з бюджетом до 3 млн євро значною мірою залежать від державного фінансування, тоді як фільми з більшим бюджетом фінансуються виробниками в рамках пропорційного фінансування через попередні продажі та інвестиції мовників.
ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ
У 2019 році Європейська аудіовізуальна обсерваторія провела дослідження, за допомогою якого було оцінено гендерний дисбаланс серед режисерів Європи. Аналіз базувався на вибірці з 21 054 європейських художніх фільмів, знятих у проміжок часу між 2003 та 2017 роками та продемонстрованих у кінотеатрах принаймні в одній європейській країні у період часу між 2003 та 2018 роками.
Лише 21% режисерів європейських фільмів були жіночої статті (2 997 осіб). За статистикою, 17% художніх фільмів було зрежисовано жінками, що відповідає загальній кількості у 3 618 фільмів, в той час як на частку режисерів чоловічої статі припадало 16 789 художніх фільмів, а ще у 647 художніх фільмів режисерство було спільним, тобто зафіксована присутність представників як чоловічої, так і жіночої статті (3% художніх фільмів) (Мал. 3). Загалом обсяг фільмів, де режисером були жінки, за останні роки майже не змінився, у 2003 році це був показник 15 % від загальної кількості, а у 2017 році він становив 19% (несуттєве підвищення відбулося за рахунок документальних фільмів).
Країною з найбільшою загальною кількістю фільмів, зрежисованих жінками, стала Франція – 307 фільмів
(2013 – 2017 рр.), далі Нідерланди – 33%, Швеція та Латвія – по 31%, Норвегія та Австрія – по 29%. Більшість фільмів, режисерами яких були жінки – це художні твори (65%), частка документальних фільмів різко зросла, досягнувши 42% у 2017 році, у порівнянні з 16% у 2003 році.
ТЕЛЕВІЗІЙНІ ФІЛЬМИ
На території ЄС в середньому щороку у проміжку між 2015 до 2018 роками випускалося близько 460 сезонів серійних телевізійних фільмів високої якості, що становить близько 3 500 епізодів та 2 700 годин на рік (Мал. 4).
Велика Британія, Німеччина та Франція стали провідними країнами щодо виробництва серійних телевізійних фільмів високої якості, що склало 54% від загальної щорічної кількості такої продукції, виробництво якої фіксувалося протягом 2015 – 2018 рр. Також значне зростання показників виробництва серійних телевізійних фільмів високої якості зафіксовано у Нідерландах, Іспанії, Італії, Швеції, Польщі, Фінляндії, Бельгії, Португалії, Словаччині, Угорщині та Данії (Мал. 5).
ГРАНТИ
Нещодавній аналіз Європейської аудіовізуальної обсерваторії виявив ключові тенденції щодо представлення грантів в рамках європейських державних фондів (Мал. 6). У більшості випадків умови надання грантів передбачають дотримання певних національних критеріїв, а також зобов’язань щодо заявника (громадянство, місце проживання, місце розташування організації, особа-засновник тощо). Вимоги до обсягів кінопрокату, трансляції та присутності наочності у послугах відео на замовлення, як правило, є запорукою мінімального комерційного потенціалу продукції (Мал. 7). Під час дослідження ЄАО було виявлено лише 17% схем (13 країн), які передбачали наявність дотримання обов’язкових критеріїв для отримання допомоги, таких як залучення акторів, знімальної групи та технічного забезпечення за ознакою національної приналежності (зазвичай мова йде про представників ключових посад – режисерів, сценаристів та/чи продюсерів). У країнах та регіонах, де наявні кілька мов чи національних меншин, актуальним є вимога до мови продукції для отримання гранту. Водночас, серед обов’язкових умов підтримки є також гендерна збалансованість, забезпечення навчання та менторського супроводження.
КАТАЛОГИ ПОСЛУГ TVOD ТА SVOD
Європейські твори склали 30% контенту, який був доступний в рамках послуг TVOD, і 26% контенту – в рамках послуг SVOD. Однак, європейські серійні телевізійні фільми все ж поступаються за кількістю епізодів американським та азіатським аналогічним продуктам (Мал. 8). Послуги SVOD представлені різноманітними пропозиціями міжнародного контенту (в т.ч. мультиплікаційна продукція з Японії та мелодраматичні телевізійні серіали з Туреччини, Азії та Латинської Америки). Великобританія, Німеччина, Франція, Італія та Іспанія – п’ятірка топ-країн, які забезпечують 79% від загального обсягу експорту художніх фільмів та телевізійної продукції в рамках послуг TVOD та 76% – SVOD (Мал. 9). В середньому в рамках одного каталогу послуг TVOD на 10 кращих рекламних назв припадало 41% усіх рекламних місць. Концентрація була значно вищою для країн ЄС, де на топ-10 припадало 64% усіх рекламних місць (Мал. 10, 11).
ЄВРОПЕЙСЬКІ ХУДОЖНІ ФІЛЬМИ
За підрахунками ЄАО, у 2018 році було продано понад 468 мільйонів квитків у кінотеатрах у всьому світі на європейські фільми (Мал. 12, 13). Таке значне зростання відбулося вдруге за останні п’ять років. Загалом у 2018 році було відстежено 696 європейських фільмів. Це була найбільша кількість фільмів, експортованих за межі Європи, за останні п’ять років. У 2018 році продукція з Великої Британії домінувала в європейському експорті фільмів, що склало 64% від загальної кількості визнаних європейських фільмів за межами Європи.
ВЕЛИКА БРИТАНІЯ
Наприкінці 2018 року Велика Британія залишалася провідним постачальником аудіовізуальних послуг у всій Європі, представляючи 1 230 телевізійних каналів та 201 послугу на замовлення за плату. Багато з цих телевізійних каналів та послуг орієнтовані на інші європейські аудіовізуальні ринки (Мал. 14)
КОНЦЕНТРАЦІЯ
Наприкінці 2018 року було зафіксовано створення 5 880 телеканалів (без місцевих каналів), з них 4 470 базувалися на території країн ЄС. Європейські регуляторні органи видали 4 838 ліцензій на телерадіомовлення (крім місцевих ліцензій), з них 3 555 видано в межах країн ЄС. 8% телевізійних каналів, створених у Європі, належать державам, і 91% – приватним компаніям, 1% припадає на змішаний тип власності (Мал. 15).
АУДІВІЗУАЛЬНІ ПОСЛУГИ. КІНОПОКАЗ
На 2018 рік 17 країн Європи досягли показників від 1 до 5 млрд євро вартості аудіовізуального сектора, а ще 13 країн Європи – менше 1 млрд євро. Три основні європейські країни (Німеччина – 23 млрд євро, Велика Британія – 22 млрд євро, Франція – 16 млрд. євро) сформували 54% ринку ЄС (114 млрд євро) та 48% європейського ринку (129 млрд євро)
(Мал. 16, 17).
Європейська аудіовізуальна обсерваторія встановила, що відвідуваність кінотеатрів у країнах-членах ЄС зменшилася на 2,9% (за 2018 рік), це склало 954 млн придбаних квитків, що на 30,6 мільйона менше ніж у 2017 році (Мал. 18). Середня вартість квитка у країнах ЄС незначно знизилася на 0,5% з 7,13 євро до 7,09 євро.
Дослідивши діяльність 50 топових світових аудіовізуальних груп, ЄАО зафіксувала домінацію американських компаній, на які припадає близько 70% сукупних доходів перших 50 лідерів. Групи з Японії та Європи склали приблизно 12% та 11% відповідно. Частка Китаю залишається невеликою, але з 2013 року зросла більш ніж удвічі (5% у 2018 році), зокрема тут представлені компанії, що спеціалізуються на сегменті відеоігор. Інші країни, що представлені в топ-50, це – Мексика (Televisa), Бразилія (Globo) та Південна Африка (Multichoice) (Мал. 19, 20).
