Про те, як Україна на законодавчому рівні захищатиме журналістів і громадських активістів від судових переслідувань, йшлося 22 грудня під час круглого столу «Майбутнє анти-SLAPP законодавство України: презентація концепції та обговорення». Його спільно організували медіарегулятор, Комітет Верховної Ради з питань свободи слова, ГО «Платформа прав людини» за підтримки проєкту Ради Європи і національних комітетів Програми ЮНЕСКО IFAP та зі співпраці з Міжнародною програмою розвитку комунікацій ЮНЕСКО (IPDC). Модерував захід член Національної ради Олександр Бурмагiн.
«Для України впровадження анти-SLAPP законодавства не є просто формальністю, яку треба виконати для вступу до ЄС, а питанням стійкості нашої демократії», – сказала у вітальному слові голова Національної ради Ольга Герасим’юк.
Вона повідомила, що нині Україна входить до 18 країн Європи, які працюють над такими нормами. Тема запобігання стратегічним позовам проти участі громадськості є одним із пріоритетів Ради Європи, їй приділяють значну увагу в ЮНЕСКО. Таким чином сформовано загальноєвропейський консенсус щодо того, що використання суду для придушення публічної участі є неприйнятим.
Нещодавній звіт про розширення ЄС зафіксував прогрес України у сфері свободи вираження поглядів, зауважила Ольга Герасим’юк. Водночас загострено увагу на переслідуванні журналістів через SLAPP-позови.
«Дуже прикро, коли відповіддю на критику стають судові позови, коли вони перетворюються на інструмент тиску, а не права захищатися. Анти-SLAPP законодавство України – необхідний крок до зміцнення свободи слова, довіри до інститутів і нашої європейської перспективи».
Над упровадженням в українське законодавство механізмів протидії стратегічним позовам проти участі громадськості працює робоча група, створена при Комітеті ВРУ з питань свободи слова. До неї увійшли парламентарі, представники Національної ради, медіаіндустрії та громадських організацій. Групою напрацьований проєкт спеціалізованого закону, а також зміни до інших законодавчих актів. При їх розробці експерти опиралися на директиву ЄС і рекомендації Ради Європи щодо протидії SLAPP-позовам.
Народна депутатка, членкиня парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук наголосила на важливості вирішення питання фінансування і фінансових гарантій при впровадженні анти-SLAPP стандартів. Адже судові тяжби можуть тривати довго і потребують значних коштів, яких громадські активісти й журналісти найчастіше не мають. Ця проблема є актуальною для багатьох європейських медіа, які стикаються зі стратегічними позовами. Парламентська асамблея Ради Європи також постійно тримає це питання в полі зору. Депутатка висловила готовність приєднатися до роботи над законодавчими актами цього напряму.
Досвід впровадження анти-SLAPP стандартів у європейських країнах представила Тетяна Авдєєва, старша юристка ГО «Лабораторія цифрової безпеки». А Людмила Опришко, медіаюристка, адвокатка ГО «Платформа прав людини», презентувала підготовлений українськими фахівцями базовий законопроєкт. Він містить:
- визначення SLAPP;
- матеріальні підстави дострокового відхилення позовів;
- гарантії захисту особи, що постраждала від SLAPP;
- підстави відшкодування збитків, матеріальної та моральної шкоди, завданих SLAPP;
- обмеження розміру стягнень тощо.
Зміни до інших законодавчих актів передбачають внесення окремої глави до процесуальних кодексів, а також точкові зміни до окремих статтей, повідомила директорка з юридичних питань ГО «Платформа прав людини» Ольга Вдовенко. Це буде зроблено окремим законопроєктом. Експертка озвучила низку питань, на які робоча група ще шукає відповіді, а тому чекає на зауваження і коментарі фахівців.
Найбільшим викликом у впровадженні анти-SLAPP законодавства є процесуальні норми, вважає Олександр Бурмагін. Також, на його думку, значних зусиль потребуватиме впровадження оновлень і подальша робота з різними сторонами процесу.
Законопроєкти надалі мають отримати висновок експертів Ради Європи щодо їх відповідності рекомендаціям. За словами Ярослава Юрчишина, голови Комітету з питань свободи слова, до того, як законопроєкти будуть подані на реєстрацію до Верховної Ради, комітет планує провести їх широке громадське обговорення. Крім того, вони будуть обговорені зі стейкхолдерами – державними інституціями, судовою гілкою влади, міжнародними партнерами. Є сподівання, що акти будуть зареєстровані в парламенті у І кварталі 2026 року. Також Ярослав Юрчишин підтримав думку про необхідність проведення додаткових тренінгів, навчання для тих працівників, що безпосередньо працюватимуть із новими нормами анти-SLAPP законодавства.
SLAPP-позови – це спосіб з використанням правових інструментів змусити журналістів, громадських активістів, правозахисників замовчати або ж залякати їх, коли вони розслідують і озвучують суспільно важливі питання, що можуть бути пов’язаними з інтересами інших юридичних чи фізичних осіб.
