Національна рада у співпраці з DW Akademie розпочинає серію семінарів з медіаграмотності для працівників суб’єктів у сфері медіа. 5 березня відбувся перший онлайн-тренінг на тему «Когнітивні упередження в медіа. Нові тенденції в медіа та інформаційній грамотності».
Серія семінарів у рамках проєкту «MediaFit Re:loaded», який фінансується Європейським Союзом, дасть змогу проаналізувати як упередження впливають на редакційні та управлінські команди, з реальними прикладами, пов’язаними з пропагандою та маніпуляціями. Також будуть представлені деякі інструменти, пов’язані зі штучним інтелектом. Про це повідомив керівник проєкту DW Akademie Свен Скоріч, відкриваючи захід.
«Кожен семінар передбачатиме активну взаємодію між фахівцями медіа (редакторами, журналістами, ньюзмейкерами, виробниками контенту), представниками регулятора та експертами з медіаграмотності», – наголосив Свен Скоріч.
Ціль «Медіаграмотність суспільства через медіаграмотність медіакомпаній» – це одна зі стратегічних цілей діяльності регулятора на середньострокову перспективу, акцентував увагу у вступному слові перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль.
Медіарегулятор уже провів дослідження рівня медіаграмотності серед журналістів та інших спеціалістів у сфері медіа. На основі отриманих відомостей Національна рада спільно з експертами розробили Тест на медіаграмотність та застосування професійних стандартів для працівників/працівниць сфери медіа, який уже пройшли 573 медійники України.
У Львові, Вінниці, Рівному та Києві регулятор провів серію тренінгів з медіаграмотності для регіональних медійників – за участі Інституту демократії імені Пилипа Орлика та «Інтерньюз-Україна». Також медіарегулятор став активним учасником Глобального тижня медіа та інформаційної грамотності, який щороку відзначається 24-31 жовтня, під час якого тематиці медіаграмотності була присвячена низка заходів.
«Сьогодні на семінар зареєструвалося понад 100 учасників з різних куточків України, що засвідчує важливість та актуальність порушуваних тем, – підкреслив Валентин Коваль. – Медіа як носії інформації, яку врешті споживають кінцеві користувачі, відіграють важливу роль у розвитку навичок медіаграмотності серед населення. Тому працівники сфери медіа мають підвищувати рівень своєї освіченості щодо новітніх медійних технологій, вміння критично оцінювати інформацію та уникати поширення недостовірних або маніпулятивних матеріалів».
Семінар пройшов у формі інтерактивного воркшопу під керівництвом двох кваліфікованих тренерів DW Akademie – Армінаса Музе (Литва), експерта з освіти, подолання розриву між дослідженнями у сфері медіа та інформаційної грамотності (MIL), та Віктора Пічугіна (Україна), директора з розвитку харківського медіа Nakypilo, експерта з аналізу дезінформаційних кампаній на сході України та їхнього впливу на громадянське суспільство.
Когнітивні упередження у медіа: вплив на редакційні та управлінські рішення
Еволюційно та психологічно людина швидше реагує на негативну інформацію, ніж на позитивну, тому що це продиктовано архаїчним бажанням вижити, пояснив тренер DW Akademie Армінас Музе. Медійнику важливо вміти виокремлювати ці негативні патерни, аби не піддатися на маніпулювання самому і не транслювати їх далі у суспільство. Погані новини підвищують рівень стресу в аудиторії. Негативність новин згодом породжує уникання новин загалом, що має також свої негативні наслідки. Але варто у негативну новину додати рішення проблеми – і в аудиторії з’являється надія.
Медійнику варто знати про найпоширеніші когнітивні упередження або когнітивні спотворення, які можуть вплинути на повсякденне життя багатьох людей.
«Ми, журналісти, маємо багато інструментів, які допомагають боротися з упередженнями. Але існує велика кількість таких упереджень, які є прихованими і неочевидними. Сьогодні люди володіють техніками, які можуть маніпулювати думкою інших, схиляти їх до «потрібної» оцінки ситуації. Журналісти мають вміти працювати з упередженнями, аби вміти їх визначати, щоб при подачі інформації не наражати читачів/слухачів/глядачів медіа на техніки маніпуляції інформацією», – наголосивАрмінас Музе.
Вивчення інструментів на основі ШІ: нові потреби часу
58% опитаних не знають про існування сервісів для фактчекінгу, 16% знають про їх існування, але не можуть назвати, і лише 26% опитаних знають про існування сервісів і вільно ними користуються, повідомив тренер DW Akademie Віктор Пічугін.
З огляду на такі невтішні тенденції та на запит учасників цього семінару тренер надав кілька ШІ-інструментів, безкоштовних або умовно безкоштовних, які пришвидшують та полегшують щоденну роботу журналіста, яка передбачає низку рутинних процесів.
«Інструменти штучного інтелекту сьогодні допомагають медійнику швидше перевіряти достовірність інформації, швидше працювати з джерелами, переводити аудіо та відео у текстовий формат тощо. Звісно, результати роботи ШІ потрібно ретельно перевіряти і загалом слід відповідально до них ставитися», – підкреслив Віктор Пічугін.
Один із найкращих сайтів-детекторів штучного інтелекту, на думку тренера, – Undetectable AI. Він допомагає визначити, чи використовувався ШІ для створення тексту, та навіть вказує конкретні ресурси, за допомогою яких він був згенерований. Для перевірки зображень і фотографій на наявність ШІ-генерації варто скористатися WasItAI. Якщо ж потрібно перевірити, чи залучався ШІ до створення аудіо, відео або зображень, допоможе Hive Moderation. А для конвертації аудіо та відео (до 30 хвилин, до трьох разів на день) у текстовий формат чудово підходить TurboScribe.
Під час семінару відбулася модерована інтерактивна дискусія. Учасники разом із тренерами обговорили основні виклики, з якими вони стикаються у своїй діяльності, та визначили ключові теми, які потребують детальнішого розгляду на майбутніх офлайн-семінарах.
