Протидія дезінформації і пропаганді: що можуть зробити українські медіа

23.04.2024

Про роль українських медіа в поширенні російських наративів та протидії інформаційним атакам ворога ішлося 22 квітня під час круглого столу, присвяченого цій темі. Його організаторами стали Національна рада, Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики та ініціатива Stop Fake. Метою заходу визначено пошук можливих варіантів мінімізації цих проявів, а також можливих рішень для покращення інформаційного захисту і протидії інформаційним маніпуляціям. Модератором круглого столу був член Національної ради Олександр Бурмагін. Понад 100 учасників долучилися до заходу онлайн.

До обговорення порушеної теми долучилися представники Головного управління розвідки Міністерства оборони України, РНБО, Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України, Центру протидії дезінформації при РНБО, Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформаційної політики України, медійники, факт-чекери, фахівці з виявлення дезінформації та фейків, медіаюристи.

Дезінформація сьогодні поборює увесь світ, зауважила у вступному слові голова Національної ради Ольга Герасим’юк. А в країні, яка воює, вона особливо небезпечна тим, що намагається зупинити суспільство в нашій боротьбі, зупинити перемогу, роз’єднати суспільство. Очільниця медіарегулятора звернула увагу на поширену в медіа практику формування клікбейтних заголовків. А це – один зі способів проникнення в український медіапростір ворожих наративів.

«Головним координатором у цьому питанні має бути саморегуляція і співрегуляція. Без усвідомлення своєї ролі і відповідальності ніхто не зможе зробити нас сильнішими», – сказала вона.

Учасники зустрічі говорили про те, що інформаційно-психологічні операції рф націлені чинити психологічний вплив на українське суспільство – різні його сегменти. Мішенню стають вище військово-політичне керівництво країни, воїни, цивільні громадяни, медіа тощо. Все заради того, щоб викликати внутрішнє протистояння в країні, розхитати суспільство і в такий спосіб послабити наш опір. 

Очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов у відеозверненні до журналістів наголосив, що їхня робота вкрай важлива для протидії ворогові. Бо слово знищує так само, як і зброя. І саме від медіа залежить, чи будуть викриті фейки і чи почують у різних куточках світу правду про події в Україні.

Інформаційно-психологічних операцій стало більше і вони мають більший вплив, зауважив Андрій Юсов – представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Нині ворог активно опрацьовує теми, пов’язані з мобілізацією, дискредитацією керівництва держави, корупцією, наданням партнерами військової допомоги Україні. При цьому він перебільшує певні теми, вибирає окремі факти і робить узагальнення.

Анонімність і відповідальність не поєднуються. На цьому зауважив голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв. На його переконання, демократія програє битву в дезінформаційній війні по всьому світу, оскільки ворожі їй країни використовують і сам принцип свободи слова, і новітні технології проти самої демократії.

Оксана Полулях, експертка з перевірки фактів StopFake – освітньої платформи ГО «Центр медіареформи», і Маріна Ткачук, очільниця управління контролю, аналізу та стратегічного розвитку Національної ради, презентували конкретні випадки поширення в українських медіа повідомлень, що розповсюджують російські наративи і служать на руку ворогові. Вони зосередилися на способах, у які така інформація потрапляє в український медіапростір. Зокрема, це:

  • передрук з російських інформаційних сайтів;
  • поширення з анонімних російських телеграм-каналів;
  • інформація з російських телеграм-каналів, яка, попри наявність першоджерела, поширюється далі без звірки з оригіналом, тобто у перекрученому вигляді тощо.

Причинами, через які відбуваються такі явища, найчастіше стають низький рівень професійної освіти журналістів, бажання якнайшвидше повідомити новину, прагнення до клікбейтності.

Під час дискусії порушили низку важливих питань, які стосуються теми протидії дезінформації та ворожим наративам і потребують глибшого обговорення, щоб знайти шляхи їх вирішення. 

Йшлося про анонімність ресурсів, потребу їх реєстрації; необхідність дотримання журналістських стандартів і Кодексу журналістської етики; джерела інформації – звідки беремо, як перевіряємо, чи довіряти беззастережно західним медіа; налагодження комунікації державних органів, координацію, а також їх синергію для досягнення більшого ефекту від проєктів, над якими вони працюють; якою мірою можна використовувати заяви російських чиновників для інформаційного приводу; клікабельні заголовки щодо сил оборони та перебігу війни; компетентність експертів, блогерів; використання астрологів, тарологів, нумерологів тощо.

Звучали пропозиції детальніше пропрацювати окремі теми, щоби розібратися в ситуації, знайти спільний для всіх знаменник і розуміння, як мають діяти медіа і громадськість. Тож учасники круглого столу домовилися під час подальших зустрічей пропрацювати ці питання.

Важливим підсумком дискусії прозвучала теза про те, що одне із беззастережних правил, що має допомогти медійникам уникнути трансляції дезінформації і російської пропаганди, є дотримання журналістських стандартів.

Підсумовуючи обговорення, Олександр Бурмагін наголосив, що оскільки медіа зійшлися на тому, що порушене нині питання лежить у площині саморегулювання, необхідно, щоб медійники були активними. Якщо ж саморегулювання не буде ставати більш потужним і впливовим на рівні самих медіа та їх організацій, цілком очевидно, що у ці сфери із пропозиціями щодо регулювання приходитиме держава.

Тема дезінформації і маніпулювання є питанням інформаційної безпеки, що є складовою національної безпеки країни, і воно надважливе під час повномасштабної війни.

«Ціна помилок зараз дуже висока, і вона буде зростати. Тому що не зрозуміло, скільки буде тривати війна, і суспільство буде більш втомленим і сприйнятливим для проведення різних інформаційних операцій. Власне медіа – якісні, професійні – мають бути все ж таки фільтром, запобіжником і засобом протидії ворожим впливам», – сказав він.