Як розвивається радіомовлення в Україні, довідалися в Національній раді журналісти Сумської і Чернігівської областей

24.06.2019

Під час престуру, організованого Українським кризовим медіа-центром для журналістів Сумської і Чернігівської областей, член Національної ради Сергій Костинський розповів про досягнення регулятора в розбудові українського радіомовлення і про плани та завдання на майбутнє. Серед учасників зустрічі був і представник Естонської громадської телерадіомовної компанії «Raadio 4».  Зустріч відбулася в Національній раді 24 червня.

За останніх 5 років загальнонаціональним, регіональним і місцевим мовникам за результатами конкурсів Національною радою було надано14 FM-радіочастот на Чернігівщині й 11 FM-радіочастот на Сумщині.  

Завдяки системному підходу вдалося запровадити й досягти значних результатів у реалізації проекту «Мовлення громад». Так, місцеві FM-радіостанції з’явилися у 8-ми населених пунктах Сумщини – Білопіллі, Глухові, Конотопі, Лебедині, Охтирці, Ромнах, Тростянці, Шостці. Три радіостанції почали мовити на Чернігівщині – у Борзні, Ічні та Прилуках.

Таким чином, акцентував Сергій Костинський, регуляторний орган підтримав процес децентралізації і розвитку територіальних громад.

Наступним кроком, на думку члена Національної ради, має стати формування культури щодо незалежності мовників, коли місцева влада і депутати розумітимуть, що не можна, не культурно втручатися в роботу локальної радіостанції. Той самий принцип має спрацьовувати і  щодо журналістів. «Не можна перетворюватися на паркетного журналіста. Ти маєш говорити правду і збалансовано висвітлювати, чим живе твій регіон», – наголосив він. Остаточно цей процес повинен закріпити законопроект про місцеве мовлення, який убезпечить місцеві радіостанції від впливу бенефіціарів. 

Сергій Костинський також повідомив, що саме із Сумської, Чернігівської та Харківської областей почне реалізовуватися проект «Мовлення на прикордонних територіях». Уже замовлено нові частоти для розбудови українського радіомовлення поблизу з кордоном із державою-агресором. Це частоти у Середино-Будському, Ямпільському, Глухівському, Путивльському,  Білопільському, Сумському, Краснопільському, Великописарівському районах Сумської області й  Сновському, Корюківському, Семенівському і Новгород-Сіверському районах Чернігівській області.

«Мовлення громад» стало одним із форматів, який виокремила Національна рада, започаткувавши проведення форматних конкурсів. Серед тих, які  вже були запропоновані й ефективно працюють, – «100% україномовної пісні», «військово-патріотичне радіо» і «джаз».

«Зараз ми бачимо необхідність розбудови нішевого радіо, щоб задовольнити найрізноманітніші смаки українців», – зауважив Сергій Костинський.

Радіостанції, що мовлять для окремих аудиторій, потребують подальшого розвитку, тож вони зможуть брати участь у наступних конкурсах, які проводитиме регулятор для розвитку мереж. Перспективними нішевими радіоформатами, на думку члена Національної ради, наразі є R&B, hip-hop, rap.

Задовольнити бажання українців слухати різнопланову музику допоможе і започаткований Національної радою проект із розвитку цифрового радіо. Нині у цифровому діапазоні працюють 13 радіостанцій у столиці. Водночас регулятор уже замовив прорахунок частоти для організації цифрового радіо у Львові, на черзі – Одеса й інші обласні центри.

На конкурсах на вільні частоти, які Національна рада має намір оголосити вже в липні, для мовників будуть запропоновані 3 частоти у Сумській області (Охтирка і 2 частоти у Шостці) і 12 частот у Чернігівській області (2 частоти у Чернігові), Бобровиця, Гончарівське, Козелець, Корюківка, Мена, Ніжин, Носівка, Парафіївка, Сновськ, Срібне).

Це вже другий візит журналістів з метою ознайомлення із функціями і повноваженнями регуляторного органу в рамках згаданого прес-туру. Перша зустріч із журналістами  Дніпропетровщини відбулася 10 червня цього року.