У Брюсселі (Бельгія) протягом 12-13 березня проходив міжнародний семінар TAIEX щодо Акта ЄС про цифрові послуги DSA (Digital Services Act). У обговоренні взяв участь член Національної ради Олександр Бурмагін.
DSA є одним із ключових регуляторних актів ЄС у сфері цифрової політики. Він спрямований на захист основоположних прав користувачів онлайн, підвищення прозорості цифрового середовища, посилення безпеки в інтернеті та підзвітності постачальників цифрових послуг. Після двох років застосування до всіх онлайн-посередницьких сервісів та понад двох з половиною років дії для дуже великих онлайн-платформ і пошукових систем цей акт уже суттєво вплинув на функціонування цифрової екосистеми ЄС.
Представники Європейської Комісії представили огляд практики впровадження DSA та зосередилися на кількох пріоритетних напрямах, зокрема:
- захисті неповнолітніх у цифровому середовищі;
- забезпеченні безпечної та справедливої електронної комерції;
- протидії загрозам для цілісності виборчих процесів.
Координатори цифрових послуг держав-членів ЄС, представники громадянського суспільства та експерти програми TAIEX поділилися практичним досвідом імплементації DSA, а також кращими практиками взаємодії з онлайн-платформами.
Під час заходу країни-учасниці представили власний досвід і виклики у сфері регулювання онлайн-платформ. Зокрема, обговорювалися питання боротьби зі шкідливим і незаконним контентом, дезінформацією, шахрайством, порушенням авторських прав, а також впливом соціальних мереж на виборчі процеси.
Особливу увагу викликало питання захисту дітей онлайн, підвищення прозорості алгоритмів платформ та протидії поширенню незаконного контенту. Також було розглянуто роль механізмів позасудового врегулювання спорів, діяльність довірених організацій, що повідомляють платформи про контентні порушення (Trusted Flaggers) та інших учасників екосистеми DSA.
Досвід країн-учасниць
Під час семінару своїм досвідом поділилися представники регуляторних органів держав ЄС. Вони розповіли про практичні механізми застосування DSA, включаючи оцінку системних ризиків на платформах, захист неповнолітніх, забезпечення прозорості онлайн-реклами та інструменти протидії дезінформації під час виборів.
Зокрема, представники Австрії розповіли про підходи до захисту вразливих груп користувачів у цифровому середовищі. Серед важливих практик – впровадження механізмів вікової верифікації та батьківського контролю для мінімізації ризиків поширення шкідливого контенту для дітей, а також використання спеціальних рекомендацій щодо забезпечення прозорості цифрового простору під час виборчих кампаній і протидії дезінформації.
Учасники з Сербії звернули увагу на зростання ролі соціальних платформ у формуванні інформаційного простору країни. За їхніми словами, сервіси на кшталт Telegram та Instagram активно використовуються для суспільно-політичної комунікації та поширення новинного контенту. У країні поступово формується інформаційний простір, значною мірою побудований саме навколо платформ. Водночас це створює нові виклики для регуляторів, пов’язані з поширенням дезінформації, шахрайства, а також із впливом алгоритмів платформ на інформаційний порядок денний, що робить питання впровадження відповідного регулювання особливо актуальним.
Представники Естонії презентували модель роботи свого регулятора, який має надзвичайно широку сферу повноважень – від інфраструктурних секторів до медіа, телекомунікацій і цифрових послуг. Формально орган перебуває у сфері профільного міністерства, однак має спеціальні гарантії незалежності, зокрема власний бюджет і запобіжники від політичного втручання в регуляторні рішення.
Через обмежені ресурси регулятор приділяє особливу увагу пріоритезації завдань і активно співпрацює з академічним середовищем та громадськими організаціями. Невелика команда фахівців залучена до роботи одразу в кількох міжнародних робочих групах, пов’язаних із впровадженням DSA та співпрацею європейських медійних регуляторів. Серед практичних питань, з якими працює орган, – розгляд звернень користувачів щодо втрати доступу до акаунтів, проблем із платформами, а також протидія поширенню російської пропаганди в інформаційному просторі.
Під час обговорень також порушувалися виклики, пов’язані з електронною комерцією та поширенням контрафактних товарів через онлайн-платформи, а також необхідність ефективної співпраці між регуляторами, платформами та громадянським суспільством.
Учасники заходу розглянули практичні аспекти та механізми взаємодії національних органів із платформами.
Для України питання регулювання онлайн-платформ має особливе значення в умовах гібридної війни, коли цифрові платформи можуть використовуватися як інструмент інформаційного впливу. Водночас вони залишаються важливим середовищем для доступу до інформації та реалізації свободи слова. Саме тому важливим завданням є формування збалансованої моделі регулювання, узгодженої з європейськими стандартами.
