Представники друкованих медіа з різних куточків України, в тому числі прифронтових територій – Херсонщини, Чернігівщини, Донеччини – стали учасниками круглого столу «Практичні питання регулювання та співрегулювання друкованих медіа відповідно до Закону «Про медіа». Виклики для стійкості друкованих медіа», що відбувся 17 липня. Його організувала Національна рада спільно з Національною спілкою журналістів України, Міністерством культури та інформаційної політики за підтримки Ради Європи. Захід відбувся у змішаному форматі, онлайн до нього приєдналися ще близько 30 видань. Модерував захід член Національної ради Олександр Бурмагін.
Друкована преса, а надто місцева, є надзвичайно важливою й затребуваною громадянами, сказала у вітальному слові голова Національної ради Ольга Герасим’юк. Те, що друковані медіа отримали свого регулятора, є новим досвідом для них. Однак співпраця з медіарегулятором також і можливість отримати захист від держави, донести свою думку та ініціювати певні обговорення й консультації.
«А в особливих обставинах війни преса буває і єдиною, хто доносить до наших співгромадян важливу інформацію в умовах надто важких для того, щоби до них досягала інформація через електронні засоби», – сказала Ольга Герасим’юк.
Регулювання друкованих медіа є новим і для Національної ради. Тому регулятор прагне якомога більше дізнатися про проблеми, які турбують його реєстрантів.
Новелою Закону «Про медіа» став інститут органів спільного регулювання. Друковані медіа лише почали процес створення цього органу у своїй сфері. Як облаштований процес та які етапи створення органів співрегулювання, їхні повноваження, мету і завдання, що стоять перед ними, – про це розповіли члени Національної ради Олександр Бурмагін і Олена Ніцко.
Досвідом створення органів спільного регулювання в аудіовізуальній, аудіальній та онлайн сферах поділилася Катерина М’ясникова, медіаюристка і виконавча директорка Національної асоціації медіа.
Учасники заходу також обговорили актуальні нині для друкованих медіа питання, серед яких скорочення передплати, відродження прифронтових газет, розповсюдження видань через «Укрпошту», адресну доставку преси. До розмови на цю тему приєднався генеральний директор підприємства Ігор Смілянський.
Фахівці Національної ради висвітлили практичні питання регулювання друкованих медіа: як пройти реєстрацію, як відбувається внесення змін до Реєстру суб’єктів у сфері медіа, яких вимог законодавства мають дотримуватися друковані медіа та як регулятор контролюватиме їх дотримання.
Перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль наголосив, що процес реєстрації друкованих медіа максимально простий – найпростіший з усіх видів медіа. На сьогодні медіарегулятор зареєстрував 3 481 друковане медіа, з них 345 газет, 1505 – журналів, решта – інші види видань.
Під час жвавої розмови учасники висловили свої думки щодо обговорюваних тем, продискутували і змогли поставити запитання про все, що їх хвилювало.
Цей захід проводився за підтримки проєкту Ради Європи “Захист свободи слова та свободи медіа в Україні”, який фінансується в рамках Плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки “Стійкість, відновлення та відбудова”.
