Членство у Європейському Союзі, до якого прагне Україна і низка інших держав, передбачає узгодження власного законодавства із європейськими вимогами. Це стосується усіх сфер життя, у тому числі регулювання цифрового простору. Учасники Експертної групи високого рівня з питань підвищення стійкості у Східній Європі (HLEG) підготували перелік кроків, які мають зробити країни вже зараз, аби бути спроможними імплементувати DSA (Європейський акт про цифрові послуги) одразу після вступу. До складу цієї групи входить і член Національної ради Олександр Бурмагін.
DSA – це акт, який на рівні ЄС встановив правила регулювання платформ спільного доступу до інформації (соцмереж). Діяльність HLEG координує IMS (International Media Support)
Від країн-кандидатів наразі не вимагається повного перенесення положень DSA у власне законодавство. Європейська Комісія натомість очікує операційної готовності. Йдеться про залучення інституцій, посилення їхньої спроможності та підвищення обізнаності. Однак поки що не уточнено, які саме практичні чи регуляторні зміни мають стати результатом цієї роботи.
Щоб заповнити цю прогалину, незалежні експерти HLEG розробили чек-лист, який відображає спільне бачення того, що має охоплювати «операційна готовність» на етапі передвступу до ЄС.
Оскільки кожна країна живе у різних політичних, безпекових та інституційних умовах, підхід до впровадження DSA має враховувати її унікальні умови.
У документі наведено 12 основних елементів мінімальної оперативної готовності, над якими вже зараз можуть працювати країни-кандидати для поступової імплементації DSA. Вони охоплюють:
- призначення координатора цифрових послуг (DSC) – визначення державної інституції, її мандату, організаційної структури, повноважень;
- незалежність і ресурси майбутнього регулятора – правила призначення і звільнення керівництва, автономія в управлінні бюджетом, планування фінансових ресурсів, механізм підзвітності;
- національне визначення незаконного контенту;
- визначення передвступної законодавчої рамки – створення дорожньої карти законодавчого процесу, проведення консультацій із громадянським суспільством та зацікавленими сторонами, оцінка сумісності акта з іншими законодавчими інструментами ЄС;
- готовність місцевої бізнес-спільноти у сфері цифрових послуг – інформаційно-роз’яснювальна робота, підготовка методичних матеріалів, інструмент самооцінки для бізнесу щодо власної готовності тощо.
Цей список не є регуляторним стандартом і не встановлює зобов’язань. Він покликаний допомогти урядам, громадянському суспільству та бізнесу країн-кандидатів якісно пройти підготовчий процес до регулювання цифрової сфери.
Україна два роки тому почала працювати над власним законодавством, що мало імплементувати нові європейські акти щодо регулювання цифрового простору. Водночас, за словами члена Національної ради Олександра Бурмагіна, повністю перенести цілу екосистему європейського регулювання (з усіма механізмами та процедурами) на національний рівень наразі неможливо. У березні Європейська Комісія уточнила, що країнам-кандидатам не потрібно поспішати з імплементацією DSA, достатньо буде виконати перші підготовчі кроки. Серед них – визначення цифрового регулятора, зацікавлених сторін серед державних органів і неурядових організацій, просвітницька робота. І цього, уточнює Олександр Бурмагін, буде достатньо, щоби звітувати перед ЄС про виконану роботу щодо перенесення європейського DSA в українське законодавство.
«У суспільствах нині є запит на регулювання цифрових платформ, а тому брак законодавства у цій сфері не сприйматиметься нормально. Тому, я вважаю, найоптимальнішим для нас буде шлях орієнтації на DSA там, де це можливо. Щоб ми закладали підвалини, формували цеглинки, з яких потім на етапі вступу буде легко зібрати повністю конструкцію Акта про цифрові послуги. Маємо рухатися в напрямі цих стандартів і їх реалізації».
Група HLEG створена організацією IMS (International Media Support) задля експертної підтримки у процесі адаптації законодавства країн-кандидатів на членство в ЄС до правової бази Європейського Союзу у сфері регулювання онлайн-простору. До неї увійшли 15 відомих експертів у сфері онлайн-регулювання з Європи, Грузії, Молдови та України. Нашу країну представляють член Національної ради Олександр Бурмагін, медіаюрист Лабораторії цифрової безпеки Максим Дворовий і аналітик Центру демократії та верховенства права Павло Бурдяк.
