
Особливості роботи та безпека журналісток під час повномасштабної війни – цій темі було присвячено захід ЮНЕСКО в Києві з нагоди Всесвітнього дня свободи преси. Подія, організована 30 квітня спільно з ГО «Жінки в медіа», актуалізувала питання захисту та підтримки українських медійниць. У дискусії взяв участь член Національної ради Максим Онопрієнко.
Актуальність обраної тематики обумовлена тим, що в Україні жінки становлять більшість у медійній професії – 80%. Вони працюють в умовах хронічного виснаження, зазнаючи онлайн-атак, поєднуючи професійну відповідальність із економічною нестабільністю та неоплачуваною доглядовою працею. Але попри це, вони продовжують вести репортажі з лінії фронту, документувати воєнні злочини, забезпечувати українське суспільство та міжнародну спільноту достовірною інформацією. Дискусія про те, як підсилити стійкість, убезпечити та створити справедливі умови праці, пройшла на високому представницькому рівні, об’єднавши для конструктивного діалогу урядовців, дипломатів, народних депутатів, представників правоохоронних органів, медіарегулятора та провідних громадських організацій.

Відкриваючи захід, голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі нагадала, що попри усі труднощі та виклики, які несе війна, ЮНЕСКО третій рік поспіль відзначає Міжнародний день свободи преси в Україні і «це ще більше підсилює розуміння, наскільки важливою є свобода висловлювань». Вона запевнила, що ЮНЕСКО й надалі разом з іншими міжнародними партнерами буде підтримувати Україну.

Учасники обговорили специфічні загрози, з якими стикаються медійниці на війні – від фізичної небезпеки в зонах бойових дій до гендерно зумовлених ризиків, таких як онлайн-переслідування, сексуалізовані погрози та кампанії з дискредитації.
За словами голови ГО «Жінки в медіа» Лізи Кузьменко, основний запит медійниць сьогодні – не індивідуальна допомога, а системні зміни на рівні редакційних політик і держави для створення безпечних та справедливих умов роботи.

Максим Онопрієнко наголосив, що важливим завданням на сьогодні є переведення питання безпеки журналістів із площини індивідуальної відповідальності в площину системної державної політики. Він детально окреслив роль медіарегулятора у цьому процесі, зазначивши, що Національна рада не лише контролює дотримання законодавчих заборон щодо сексизму, дискримінації та розпалювання ненависті в медіа, а й працює на випередження.
«Зокрема, спільно з ГО «Жінки в медіа» проводиться аналіз гендерного профілю редакцій. Ця аналітика дозволяє підсвічувати проблематику нерівності оплат, посад. У співпраці з міжнародними партнерами ЮНЕСКО, ОБСЄ та силовими структурами організовуємо практичні тренінги з фізичної та цифрової безпеки, психологічної допомоги».





На думку члена медіарегулятора, досвід України має продемонструвати світові: безпека журналістів є невіддільною частиною національної безпеки, а сильні медіа – це люди, які можуть працювати без страху.
Всесвітній день свободи преси, який щорічно відзначається 3 травня, був проголошений Організацією Об’єднаних Націй у 1993 році з метою сприяння свободі преси та свободі вираження поглядів у всьому світі. Ця дата вшановує Віндгукську декларацію 1991 року, яка закликала до створення незалежної, плюралістичної та вільної преси. ЮНЕСКО очолює глобальне відзначення, організовуючи заходи по всьому світу та присуджуючи щорічну Премію ЮНЕСКО/Гільєрмо Кано за свободу преси.

