Виборча стійкість і протидія дезінформації: у Страсбурзі відбувся п’ятий раунд Діалогу високого рівня

03.04.2026

1 – 2 квітня у Страсбурзі (Франція) відбувся п’ятий раунд Діалогу високого рівня «Добре демократичне врядування в Україні: досягнення, виклики та шлях вперед у післявоєнний період». Захід організовано Радою Європи в межах Плану дій для України на 2023 – 2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова». До обговорення питань проведення захищених демократичних повоєнних виборів долучився член Національної ради Олександр Бурмагін.

Участь у дводенному діалозі взяли народні депутати, представники уряду, міністерств, Центральної виборчої комісії, Центру протидії дезінформації при РНБО, Служби безпеки України, всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, організацій громадянського суспільства тощо. Під час заходу учасники обговорили, як вдосконалити українське законодавство відповідно до європейських стандартів задля належної реалізації реформи доброго врядування.

Олександр Бурмагін був спікером сесії «Виборча стійкість у повоєнний період: механізми реагування України на загрози дезінформації та іноземного втручання». У своєму виступі він зосередився на проблематиці розробки і впровадження імплементації механізмів протидії зовнішнім інформаційним впливам та втручанням в Україні (FIMI).

Він зауважив, що для України вкрай необхідно якнайшвидше вирішити питання інституційної готовності і спроможності протидіяти FIMI. За даними багатьох дослідницьких центрів, Україна сьогодні є однією з основних мішеней таких скоординованих загроз. І навіть після припинення гарячої фази війни росія далі атакуватиме Україну, особливо під час виборчого процесу.

«Ми маємо розбудовувати цю інфраструктуру і екосистему та бути готовими до всіх цих втручань».

Олександр Бурмагін виділив три рівні, на яких потрібно вести роботу:

Політичний. Він полягає у потребі розробки концепції механізму протидії як цілісної системи,  далі її  необхідно обговорити і затвердити. Від обраної моделі залежить: який орган (чи органи) є основним у цьому питанні; якими повноваженнями він наділений; який інструментарій роботи у цього органу, чи потрібні зміни до кримінального та виборчого кодексів.

Юридичний. Наступне завдання – виписати напрацьовану і погоджену модель у відповідний законопроєкт (або законопроєкти), пройти міжнародні експертизи і вийти на реєстрацію та проходження акта в парламенті.

«У цій частині роботи важливим буде ще й етап після ухвалення законопроєкту – тобто імплементація на практиці тих чи інших рішень».

Ресурсне забезпечення. Без коштів, без відповідного кадрового, технічного, аналітичного потенціалу розроблена концепція не працюватиме.

Наразі в Україні не визначено органу, який є відповідальним за протидію зовнішнім інформаційним загрозам і втручанням. Цим у межах інших своїх повноважень займаються одразу кілька органів – Національна рада, СБУ, Кіберполіція. Також на рівні законодавства немає термінології, критеріїв взаємодії, не встановлено інструментів для реалізації повноважень.

Натомість у країнах Європи такі механізми уже створені і працюють. Під час зустрічі учасникам розповіли про досвід французької агенції Viginum, яка створена ще 2018 року і працює у повній взаємодії з урядом.

Її повноваження, санкції і функціонал визначені на рівні законодавства. Також воно визначає коло інтересів, які захищаються механізмом протидії FIMI, і критерії для оцінювання зовнішніх впливів. Досвід діяльності цієї організації є доволі успішним, а відповідне законодавство уже кілька разів оновлювалося.

Під час п’ятого раунду Діалогу високого рівня учасники обговорювали і такі питання:

  • подальшу реалізацію реформи децентралізації влади;
  • фінансові ресурси місцевих влад;
  • місцевого самоврядування у повоєнний період, у тому числі його відновлення на деокупованих територіях;
  • демократичних повоєнних виборів в Україні – регулювання, адміністрування, протидія дезінформації, безпекові виклики тощо.

Діалог відбувається у межах проєктів Ради Європи «Зміцнення багаторівневого врядування та місцевої демократії для підтримки відновлення України» та «Підтримка демократичних післявоєнних виборів в Україні – Фаза ІІ», що впроваджуються в межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023 – 2026 роки.


Перейти до вмісту