20 листопада відзначається Всесвітній день дитини – свято взаєморозуміння та підтримки діяльності, спрямованої на забезпечення благополуччя дітей зі всього світу. І як же нестерпно усвідомлювати, що сучасне покоління українських дітей стало поколінням ДІТЕЙ ВІЙНИ. Незважаючи на міжнародні Декларації та Конвенції, наші діти виявилися беззахисними перед злочинними діями країни-агресора. Ми всі робимо все від нас залежне, аби українські діти не страждали, не боялися, жили! Національна рада разом із представниками медіаспільноти, психологами і громадськістю розробила правила, яких мають дотримуватися медіа, висвітлюючи події, пов’язані з дітьми війни.
Війна, яку приніс в Україну на своїх багнетах «русскій мір», завдала неймовірну кількість втрат і страждань, яких у ХХІ столітті годі було сподіватися. Український народ, який лише 31 рік тому здобув державну Незалежність, усім миром постав проти підступного ворога, що хоче загарбати наші території, поневолити людей. Російська армія, що діє як терорист, свої найпотужніші удари спрямовує на мирні міста і села, на домівки українців, на інфраструктуру, що забезпечує цивілізовану життєдіяльність. У цьому страшному пеклі війни найбільше страждають діти. Вони змалечку навчилися швидко разом із батьками реагувати на сигнал тривоги, розрізняти звуки ракетних обстрілів, екіпіровку та мову окупантів. Наші діти з 3-4 років знають кольори свого стягу, знають слова Державного Гімну, співають «Червону калину» і навіть так само, як і всі ми, ненавидять триколор і літеру Z латинського алфавіту, яка стала символом рашизму.
За даними державного порталу розшуку дітей «Діти війни», станом на 18 листопада внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації в Україні постраждали більше ніж 1270 дітей, 433 дитини загинули та понад 837 отримали поранення різного ступеня тяжкості. 11225 українських дітей було депортовано на територію рф, багато з них примусово забрали в родин. І ці цифри змінюються мало не щодня. Це трагедія, яку важко осягнути.
Мільйони українських дітей разом із їхніми мамами прихистили наші добрі друзі зі всього світу. Вони подбали про те, аби вони були нагодовані, жили в теплі й затишку і навіть мали змогу слухати й дивитися передачі та казки рідною мовою. Ми не перестаємо дякувати урядам і людям з усіх країн, які прийшли на допомогу в час важких випробувань для нашої держави.
Сучасне покоління наших дітей травмоване війною, і нам ще дуже багато необхідно зробити, аби ці травми не набули незворотного психологічного характеру.
Національна рада, яка упродовж багатьох років опікується питаннями захисту дітей від шкідливої інформації медіа, разом із науковцями-психологами, представниками медіагруп і громадськості оновила правила, які стосувалися захисту дітей у медіа під час збройних конфліктів. Робоча група напрацювала нову редакцію цього документа, який відтепер має назву «Висвітлення в медіа теми дітей війни».
Цей акт саморегулювання констатує, що висвітлення теми дітей війни – участі дітей у збройних конфліктах, у тому числі переживання ними травмівних ситуацій, які є наслідком воєнних дій, необхідне з метою надання суспільству повної, достовірної інформації. Однак показуючи і розповідаючи про перебування дітей під обстрілами, про поранення, втрату близьких і друзів, перебування в евакуації тощо треба дотримуватися принципів і правил у найкращих інтересах дитини. Про це та інші важливі аспекти йдеться у цьому документі.
Спільний акт узгодження № 3 нині передано на підписання до медіагруп. Після того, як він буде підписаний, Національна рада оприлюднить його на офіційному вебсайті. До підписання цього документа зможуть приєднуватися всі охочі теле- і радіоканали, інтернет-медіа. Згодом він зможе стати основою для відповідного положення під час вироблення органами співрегулювання медіакодексів.
Довідково: 20 листопада 1959 року Генеральна Асамблея прийняла Декларацію прав дитини, а 20 листопада 1989 року – Конвенцію про їх права. З 1990 року у цей день відзначається річниця прийняття цих основоположних документів у сфері захисту прав дитини.