Росія вдарила в Харкові по памʼятці, що перебуває під посиленим захистом ЮНЕСКО. Вчора й сьогодні в Парижі, на конференції ЮНЕСКО програми «Пам’ять світу», говорять про порятунок документальної памʼяті націй як спільний виклик для цивілізації, що має захистити свою спадщину як право всіх світових націй на свою ідентичність.
У цей сам час пряме ракетне влучання в будівлю Держпрому є фактично демонстрацією кремля погрози всьому світові – росія не визнає жодних міжнародних домовленостей, жодного права націй та очікує на страх і відсутність волі до покарання агресора.
Держпром – один із перших хмарочосів Європи та видатний зразок конструктивізму.
Цей шедевр – у попередньому переліку для внесення до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і перебуває під посиленим захистом ЮНЕСКО відповідно до Другого протоколу до Гаазької Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту.
Росія зігнорувала й не ратифікувала протокол. Але порушила також і ратифіковані нею ж документи:
Стаття 6 Конвенції про всесвітню спадщину 1972 року зазначає, що «Кожна держава-учасниця цієї Конвенції зобов’язується не вживати жодних навмисних заходів, які могли б прямо чи опосередковано завдати шкоди культурній і природній спадщині, розташованій на території інших держав-учасниць цієї Конвенції».
Перший додатковий протокол до Женевських конвенцій 1949 року забороняє вчиняти будь-які ворожі акти, спрямовані проти історичних пам’яток, творів мистецтва або місць культу, які становлять культурну або духовну спадщину народів;
Резолюція Ради Безпеки ООН 2347 (2017) зазначає, що здійснення незаконних нападів на об’єкти та будівлі, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, або історичні пам’ятки відповідно до міжнародного права може становити воєнний злочин та що винні у таких нападах повинні бути притягнуті до відповідальності.
Національні комітети Програм ЮНЕСКО «Інформація для всіх» (IFAP) і створений щойно Національний комітет програми «Пам’ять світу» закликають світову спільноту діяти рішучіше для захисту культурної спадщини людства, видатною частиною якої є шедеври української культури.
Не пробачити ворогу – зробити спільно всі необхідні дії, щоби агресор постав перед суворим судом. Це питання спільної боротьби проти реваншу деспотії і варварства.
